Роль мови у формуванні і самовираженні особистості величезна. Мова – це магічне дзеркало, невичерпний засіб спілкування. У мові відображено життєвий досвід, сприйнятий людством від давнини до сучасності.  

       Українська мова є великим надбанням української нації, адже володіння мовою та писемною культурою є ознакою духовного багатства особистості, її інтелектуального потенціалу. Богом подарована нам одна з найкрасивіших і милозвучніших мов світу; мудрість народу зашифрована у слові! Українська мова звучить на всіх паралелях і меридіанах, де живуть українці. Українська мова – це світова мова. І ми може пишатися нею. 

      Я переконана, що саме школа є тим цілющим джерелом підживлення самобутньої культури українців Румунії, гарантією збереження в її середовищі материнської мови як визначальної ознаки існування національної громади.    

       З приємністю відзначаю зростаючу активність учнів румунських шкіл та ліцеїв, де українська мова і література вивчається як предмет у щорічних Національних олімпіадах з української мови та літератури. Важливо, що такі олімпіади стали доброю традицією для українського шкільництва Румунії. Її учасники мають змогу не лише звіряти рівень своїх знань, виявляти свою ерудицію, а й розширяти свій кругозір, стимулювати творче самовдосконалення, продемонструвати здатність пропагувати українське слово та підтримувати в своїх школах і селах осередки української культури. 

          Насамперед мої слова щирої вдячності – педагогам, батькам, учням – за те, що вони зберегли українське слово, за відданність благородній місії – виховання майбутнього української громади Румунії. Батьківська хата, українське слово, перша вчителька, рідна школа завжди на першому місці у нашому навчально-виховному процесі.  

          Щиро вітаю керівників шкіл та повітових інспекторів освіти, представників Союзу українців Румунії, всіх, хто сприяє вивчанню рідної мови та солідаризуються з усіма добрими словами, сказаними про вчительство, яке опікується навчально-виховним процесом.

          Національна олімпіада – це не лише конкурс, а і свято успіху, і ми з нетерпінням щороку чекаємо на нього. Це – свято юних і свято для юних. Це свято організовано спеціально для учнів, це винагорода за щоденну сумлінну працю, за відмову від більш легкого дозвілля, за подолання труднощів. Тут вшановуються три складові визначного результату: це талант, прихильність фортуни та копітка праця. І учні, і вчителі, і батьки знають ціну великого результату, знають, як це складно, скільки зусиль треба докладати. Значення цього конкурсу важко переоцінити, бо це і нагородження тих, хто власними здібностями досяг перемог, і підвищення цінності навчання та знань в очах колег та друзів, в очах суспільства. За їхню працю наступні учні були нагороджені з боку Міністерства національного виховання Румунії та Союзу українців Румунії дипломами та грошовими преміями:

 

      1. Василь-Деніс Семенюк – 7-ий клас – Вишавська Долина, Марамурш – І премія

      2. Клаудіу-Онуц Седоряк – Кричунів – ІІ премія 

      3. Серджіу-Крістіан Шофінець – 7-ий клас – Ремети – ІІІ премія

      4. Анна-Марі Мачока – 7-ий клас – Ремети – відзнака

      5. Наташа Шойман – 8-ий клас – Бальківці – І премія 

      6. Жессіка-Рахела Білчек – 8-ий клас – Кричунів – ІІ премія

       7. Алекс Оштепок – 8-ий клас – Бальківці – ІІІ премія

       8. Марія-Меделіна Міхайлеску – 8-ий клас – Ботошани – відзнака

       9. Деніса-Лорена Козачук – 9-ий клас – І премія – Ліцей ім. Лацку Воде – Серет – І премія 

      10. Лавінія Лонтя – 9-ий клас – ІІ премія – Ліцей ім. Тараса Шевченка, Сігету Мармацієй

      11. Флоріка Лева – 9-ий клас – ІІI премія – Ліцей ім. Тараса Шевченка, Сігету Мармацієй

      12. Ілінка-Андрея Жігір – 9-ий клас – Ліцей ім. Лацку Воде – Серет – відзнака

      13. Чесара-Ніколета Скіпор – 10-ий клас – Ліцей ім. Лацку Воде – Серет – І премія 

      14. Маріана-Анка Бойчук – 10-ий клас – Ліцей ім. Тараса Шевченка – Сігету-Мармацієй – ІI премія

      15. Табіта Чобанюк – 10-ий клас – Ліцей ім. Лацку Воде – Серет – ІII премія 

      16. Світлана Перожук – 10-ий клас – Ліцей ім. Тараса Шевченка, Сігет – відзнака

      17. Александру-Василь Луцак – 11-ий клас – Ліцей ім. Тараса Шевченка – Сігету-Мармацієй – І премія 

      18. Алін Грігораш – 11-ий клас – Ліцей ім. Лацку Воде – Серет – ІІ премія

      19. Діана-Емануела Хавріляк – 11-ий клас – Ліцей ім. Тараса Шевченка – Сігету-Мармацієй – ІІІ премія

      20. Наташа-Александра Кіріак – 11-ий клас – Ліцей ім. Лацку Воде – Серет – відзнака  

      21. Джеорджіана Нікіфурюк – 12-ий клас – Ліцей ім. Еудоксіу Гурмузакі – Радівці – І премія

      22. Меделіна Грігораш – 12-ий клас – Ліцей ім. Лацку Воде – Серет – ІІ премія 

      23. Йонела-Діана Годенка – 12-ий клас – Ліцей ім. Тараса Шевченка – Сігету-Мармацієй – ІІІ премія

         А ще хочу подякувати панові Івану Гербілю та його команді за те, що саме вони організували в цьому році такий престижний, надзвичайно важливий для українського шкільництва конкурс, тому що цього року ми відзначали 25-річчя Національної Олімпіади з української мови та літератури. Щиру вдячність і нашому депутатові в Парламенті Румуніїї та голові Союзу українців Румунії панові Мирославу-Миколі Петрецькому за фінансову підтримку з боку СУР та сподівання, що і надалі буде розуміти і підтримувати таку діяльність. 

         Отож, слава українській мові! 

 

                                                                                   Проф. Ельвіра КОДРЯ 

                                                                                   Радник в Міністерстві національного виховання Румунії 

        Турнір проводився з 31-го березня по 2-ге квітня 2017 року в місті Клуж-Напока, Румунія, на спортивній базі Напока (на синтетичному полі), де і цього року досягнув великий успіх. В цьому чемпіонаті брали участь вісім футбольних українських команд з різних куточків Румунії, як, наприклад: Ботошань, Караш-Северин, Клуж, Марамориш, Сату-Маре, Сучава, Тіміш і Тульча. 

        Чемпіонат почався у суботу о 09:30 годині з офіційним відкриттям в присутності Першого заступника голови Союзу українців Румунії Віктора Симчука, Заступника голови Союзу українців Румунії Івана Гербіля та Голови Молодіжної Організації Союзу українців Румунії (МОСУР) Георгія Лівія Романюка, який привітав учасників та побажав їм успіхів. Також подякував керівним органам Союзу українців Румунії за співпрацю та за підтримку, оголосив офіційний старт другому етапу Національного Чемпіонату по Міні-футболу “Кубoк МОСУР”.  

         Але, до офіційного старту, відбулося жеребкування, чим зайнялася нейтральна людина – представник Бухареста Унгуряну Філарет, який розподілив команди на 2 групи в наступному порядку: 1 група: – Тульча, Ботошань, Тіміш, Сату-Маре. 2 група: – Марамуреш, Сучава, Клуж, Караш-Северин. У кожній групі команди грали одна із одною по один матч. Результати першої групи: – Тульча 2 – 2 Сату Маре, Ботошань 0 – 4 Тіміш, Сату Маре 0 - 4 Тіміш, Тульча 3 – 1 Ботошань, Тіміш 8 – 0 Тульча, Сату Маре 1 – 7 Ботошань. Результати другої групи – Марамуреш 0 – 1 Караш-Северин, Сучава 8 – 0 Клуж, Марамуреш 0 – 1 Сучава, Караш-Северин 7 – 0 Клуж, Сучава 3 – 2 Караш-Северин, Клуж 3 – 7 Марамуреш.  

         Команди, що посіли перше та друге місця увійшли у півфінал, а це були: Тіміш 3 – 1 Караш-Северин та Тульча 1 – 16 Сучава. В неділю, 2 квітня 2017, о 10:00, почався малий фінал: Тульча 1 – 5 Караш-Северин і відмінний фінал між Tімішем та Сучавою.  

         Переможна команда другого етапу Національного Чемпіонату по Міні-футболу “Кубок МОСУР” стала команда з Сучави, яка виграла у фіналі з рахунком 5 – 2 з Тімішем. Тіміш зайняв 2 місце, а Караш-Северин 3. Церемонія нагородження почалася в присутності голови Союзу українців Румунії, депутата Миколи-Мирослава Петрецького, який привітав всіх учасників Національного Чемпіонату по Міні-футболу “Кубок МОСУР”. Нагороджування почалося з третього місця, де почесний голова Організації Клуж Іван Арделеан нагородив команду з Караш-Северину. Друге місце нагородив заступник голови Союзу українців Румунії Іван Гербіль – команду з Марамурешу. Перше місце нагородив голова Молодіжної Організації Союзу українців Румунії (МОСУР), Георгій-Лівіу Романюк та голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький – переможну команду чемпіонату повіту Сучава.  

        Завдяки тому, що Національний чемпіонат по Міні-футболу “Кубок МОСУР” мав великий успіх, на якому брали участь більш-менш 110 учасників, сподіваємось, що у наступних етапах чемпіонату буде брати участь ще більше української молоді Румунії. Спортивні та культурні події, організовані Молодіжною Організацією Союзу українців Румунії та Союзом українців Румунії, мають роль розвивати нашу мову, культуру та обє'днувати всіх українців Румунії! 

 

                                                                                                       Голова МОСУР 

                                                                                                       Георгій-Лівіу РОМАНЮК 

         В періоді 6-7 квітня 2017 р. в Києві, за сприянням Фонду ,,Оpen Ukraine‟, заснованого Арсенієм Яценюком, прем'єр-міністром України в періоді 2014-2016 р., відбувся Десятий випуск Форуму Безпеки. 

         Сучасні виклики на міжнародному рівні – все складніші, а з цієї перспективи задум Фонду з'єднати на цій події найвидатніших представників політичного, академічного, соціального середовищ, або мас-медія, вчасний, а сесії та дебати, які розгортались в рамках Форуму, давали можливість передавати яскраві думки та висвітлення обміну ідей на різні сучасні теми.  

           Форум розпочався двома додатковими сесіями на тему ,,Зовнішня Політика США: Роль України‟ і ,,Донбас та Крим: повернення територіальної цілісності України‟.  

     X-ий Форум Безпеки був відкритий засновником Фонду ,,Оpen Ukraine‟ Арсенієм Яценюком, після чого привітав учасників цього форуму Президент України Петро Порошенко. 

          Форум проходив впродовж двох днів, маючи більше сесій: 

          Першого дня були проведені 4 сесії, а саме: 

• Сесія Прем’єр-міністрів під назвою „Співпраця між Україною та країнами Балтії“, де брали участь прем’єр-міністри Естонії, Латвії, України, Литви.

• Сесія ,,Новий Європейський План для України’’, де брали участь Андрюс Кубілюс – депутат Парламенту Латвії, прем’єр-міністр в періоді 1999-2000 рр. та 2008-2012 рр.; Володимир Горбулін – директор Національного Інституту для Стратегічного дослідження України Остап Семерак – міністр екології та натуральних ресурсів України. 

• Сесія ,,Новий Простір секуритету: Стабільність в ері змін’’, де брали участь: Даніела Шварцер – директор Інституту дослідження Ради для зовнішньої політики Німеччини, Ніколя Тензер – голова Центру навчання та дослідження політичних рішень, Франція, Ребекка Хармс – єуродепутат, Німечина, Пола Добрянскі – заступник директора секретаря США для демократичних проблем та глобальних зв’язків, Раймондас Каробліс – міністр оборони Литви. 

• Сесія ,,Ціна і результати гібридної війни“, де брали участь Богдан Кліх – сенатор, міністр оборони Польщі, Роберт Ондрейчак – державний секретар Міністерства Оборони Словаччини, Михайло Коваль – заступник секретаря Національної Ради для секуритету та оборони України і Вікторія Сіумар – народний депутат. 

        Другий день розпочався сесією ,,Постійна Війна – стратегія Росії“, на якій брали участь Джеймс Шерр, Андрій Зубов, політолог, історик, Росія, Арне Літц – євродепутат, Німечина, Олег Ляшко – народний депутат України, Георгій Логвинський – народний депутат України. 

         Друга сесія дня була присвячена парламентській сесії ,,Східна Європа, лінія демократичного фронту“, на якій взяли участь:

– Микола-Мирослав Петрецький – депутат Румунського Парламенту та голова СуР, 

– Рейнелл Андрейчук – заступник голови Міжпарламен­тарської Ради Україна-НАТО, 

– Тааві Рийвас – заступник голови Парламенту Естонії, прем’єр-міністр у 2014-2016 рр. 

 – Андрій Парубій – голова Верховної Ради України.

        На цій сесії були поглиблені аналізи у зв'язку з найважливішими проблемами у галузі безпеки.

        Назва цієї сесії надто сугестивна в умовах безпечного середовища у регіоні, де існує ряд характеристик, які нагадують сьогодні лінії ділення. Питання, яке зароджується в цьому контексті, стосується еволюції демократії на цій ділянці між Сходом і Заходом. 

       Також був піднятий той аспект, що Україна знаходиться в цьому просторі, а її еволюція характерна для всієї Європи, зокрема для Східньої. Майбутнє України тісно пов'язане з майбутнім регіону, але і з тим, як будуть виглядати Європа та Європейський Союз.  

         Молодь України прийняла багато з європейських цінностей, а після Євромайдану частина громадянського суспільства України довелася бути дуже динамічною та мобільною.  

      Східна Європа – це регіон, який постійно знаходився між європейським зразком розвитку та впливом Російської Федерації. Україна вільно обрала підхід до Європи. 

         Але ця дорога до Європи, з радістю обрана Україною, не існує без викликів в умовах прийняття та здійснення реформ. Бо те, що трапляється на Донбасі, породило чимало соціальних, економічних та гуманітарних проблем, які українське суспільство й держава мали б розв'язати. Орієнтація Ураїни до Єропейського Союзу відбувається в надзвичайних умовах. Становище на Донбасі, на цей момент, ще не вияснилося з політичної точки зору.  

      Румунія вважає, що Договори Мінська становлять в даний момент єдиним визнаним складом, при якому можна отримати результати, які б сприяли розв'язанню проблем у Східній Україні.  

      Цього року румунсько-українські відносини вписуються в процес їхніх зміцнень. Нагадаю вам, що цього року відсвятковуємо 25-ту річницю від встановлення дипломатичних відносин між нашими державами. Спільні зусилля останніх років сприяли прогресивному процесові і відкритому обговорюванню деяких проблем, які стосуються обидвох частин.

  У контексті наших відносин нацменшини пов'язують наші держави. Найяскравішим прикладом можна вважати участь румунського й українського міністрів закордонних справ на церемонії відкриття погруддя Т. Шевченка, яке відбулося 29 жовтня 2016 р. в місті Сігету-Мармацієй, що на румунсько-українському кордоні. 

        З точки зору Румунії, тоді, коли Україна приймає правила, вона втілює на практиці європейські норми й виконує інституційні зміни, які дозволяють згодом підвищення якості правління. Все це – на користь громадянам України. В той же час, маючи на увазі виняткову ситуацію в Україні, дуже важливо, щоб українська політична еліта пояснила, які найчіткіші наслідки цих реформ.  

        Також важливе постійне спілкування Європейського Союзу із українськими громадянами для того, щоб краще зрозуміти, як вони сприймають зміни, і щоб підкреслити користь процесу реформи.  

        Для Європейського Союзу східнє сусідство представляє стратегічний пріоритет. Через Європейську Політику Сусідства, Східнє Партнерство й Глобальну Стратегію Безпеки, Європейський Союз залишається головним діячем у регіоні.  

        Україні потрібна підтримка, щоб надалі вона могла творити дорогу до Європи. Румунія брала активну участь у здійсненні реформ, призначених для зміцнення установ української держави і для укріплення демократії в Україні через пропонування своїх послуг у боротьбі з корупцією й реформуванням громадянського відділу оборони. У продовженні Румунія готова підтримати процес реформ і розуміє необхідність модернізації сусідньої держави. Необхідність прозорості й демократизації, поширення й засвоєння європейських робочих методів і зразків – все це елементи, яким потрібен час. Реалізація призначених реформ для зміцнення української демократії тим важливіша, чим ситуація на Донбасі залишається сумнівною.  

       Через європейську та міжнародну підтримку Україна зможе модернізуватись, споряджати тривалі установи, які спроможні забезпечувати здійснення демократії. Також ряд правильно здійснених реформ принесе довіру в зусилля українців і одночасно поставить перепони у пропаганді проти України як держави.

       Для виконання таких цілей потрібні тривалі і спільні зусилля з боку України та Європейського Союзу, дипломатів і депутатів, соціальних представників і народу. 

       Через попередні уточнення я хотів зобразити і внесок румунської частини щодо співробітництва і діалогу. 

       Цей конструктивний підхід підтриманий і на рівні парламентських відносин. Насправді, законодавчі установи в якості прямих представників румунсько-українських громадян мають великий вплив на розвиток відносин між нашими країнами.  

       День закінчився двома сесіями на тему ,,Нова адміністрація: США знову могутні“ та ,,Зіткнення інтересів“, після чого пані Лілія Шевцова з Великобританії зробила підсумки другого робочого дня.

 

                                                                                       Микола-Мирослав ПЕТРЕЦЬКИЙ

                                                                                       Голова СУР, Депутат Парламенту Румунії