В періоді 6-7 квітня 2017 р. в Києві, за сприянням Фонду ,,Оpen Ukraine‟, заснованого Арсенієм Яценюком, прем'єр-міністром України в періоді 2014-2016 р., відбувся Десятий випуск Форуму Безпеки. 

         Сучасні виклики на міжнародному рівні – все складніші, а з цієї перспективи задум Фонду з'єднати на цій події найвидатніших представників політичного, академічного, соціального середовищ, або мас-медія, вчасний, а сесії та дебати, які розгортались в рамках Форуму, давали можливість передавати яскраві думки та висвітлення обміну ідей на різні сучасні теми.  

           Форум розпочався двома додатковими сесіями на тему ,,Зовнішня Політика США: Роль України‟ і ,,Донбас та Крим: повернення територіальної цілісності України‟.  

     X-ий Форум Безпеки був відкритий засновником Фонду ,,Оpen Ukraine‟ Арсенієм Яценюком, після чого привітав учасників цього форуму Президент України Петро Порошенко. 

          Форум проходив впродовж двох днів, маючи більше сесій: 

          Першого дня були проведені 4 сесії, а саме: 

• Сесія Прем’єр-міністрів під назвою „Співпраця між Україною та країнами Балтії“, де брали участь прем’єр-міністри Естонії, Латвії, України, Литви.

• Сесія ,,Новий Європейський План для України’’, де брали участь Андрюс Кубілюс – депутат Парламенту Латвії, прем’єр-міністр в періоді 1999-2000 рр. та 2008-2012 рр.; Володимир Горбулін – директор Національного Інституту для Стратегічного дослідження України Остап Семерак – міністр екології та натуральних ресурсів України. 

• Сесія ,,Новий Простір секуритету: Стабільність в ері змін’’, де брали участь: Даніела Шварцер – директор Інституту дослідження Ради для зовнішньої політики Німеччини, Ніколя Тензер – голова Центру навчання та дослідження політичних рішень, Франція, Ребекка Хармс – єуродепутат, Німечина, Пола Добрянскі – заступник директора секретаря США для демократичних проблем та глобальних зв’язків, Раймондас Каробліс – міністр оборони Литви. 

• Сесія ,,Ціна і результати гібридної війни“, де брали участь Богдан Кліх – сенатор, міністр оборони Польщі, Роберт Ондрейчак – державний секретар Міністерства Оборони Словаччини, Михайло Коваль – заступник секретаря Національної Ради для секуритету та оборони України і Вікторія Сіумар – народний депутат. 

        Другий день розпочався сесією ,,Постійна Війна – стратегія Росії“, на якій брали участь Джеймс Шерр, Андрій Зубов, політолог, історик, Росія, Арне Літц – євродепутат, Німечина, Олег Ляшко – народний депутат України, Георгій Логвинський – народний депутат України. 

         Друга сесія дня була присвячена парламентській сесії ,,Східна Європа, лінія демократичного фронту“, на якій взяли участь:

– Микола-Мирослав Петрецький – депутат Румунського Парламенту та голова СуР, 

– Рейнелл Андрейчук – заступник голови Міжпарламен­тарської Ради Україна-НАТО, 

– Тааві Рийвас – заступник голови Парламенту Естонії, прем’єр-міністр у 2014-2016 рр. 

 – Андрій Парубій – голова Верховної Ради України.

        На цій сесії були поглиблені аналізи у зв'язку з найважливішими проблемами у галузі безпеки.

        Назва цієї сесії надто сугестивна в умовах безпечного середовища у регіоні, де існує ряд характеристик, які нагадують сьогодні лінії ділення. Питання, яке зароджується в цьому контексті, стосується еволюції демократії на цій ділянці між Сходом і Заходом. 

       Також був піднятий той аспект, що Україна знаходиться в цьому просторі, а її еволюція характерна для всієї Європи, зокрема для Східньої. Майбутнє України тісно пов'язане з майбутнім регіону, але і з тим, як будуть виглядати Європа та Європейський Союз.  

         Молодь України прийняла багато з європейських цінностей, а після Євромайдану частина громадянського суспільства України довелася бути дуже динамічною та мобільною.  

      Східна Європа – це регіон, який постійно знаходився між європейським зразком розвитку та впливом Російської Федерації. Україна вільно обрала підхід до Європи. 

         Але ця дорога до Європи, з радістю обрана Україною, не існує без викликів в умовах прийняття та здійснення реформ. Бо те, що трапляється на Донбасі, породило чимало соціальних, економічних та гуманітарних проблем, які українське суспільство й держава мали б розв'язати. Орієнтація Ураїни до Єропейського Союзу відбувається в надзвичайних умовах. Становище на Донбасі, на цей момент, ще не вияснилося з політичної точки зору.  

      Румунія вважає, що Договори Мінська становлять в даний момент єдиним визнаним складом, при якому можна отримати результати, які б сприяли розв'язанню проблем у Східній Україні.  

      Цього року румунсько-українські відносини вписуються в процес їхніх зміцнень. Нагадаю вам, що цього року відсвятковуємо 25-ту річницю від встановлення дипломатичних відносин між нашими державами. Спільні зусилля останніх років сприяли прогресивному процесові і відкритому обговорюванню деяких проблем, які стосуються обидвох частин.

  У контексті наших відносин нацменшини пов'язують наші держави. Найяскравішим прикладом можна вважати участь румунського й українського міністрів закордонних справ на церемонії відкриття погруддя Т. Шевченка, яке відбулося 29 жовтня 2016 р. в місті Сігету-Мармацієй, що на румунсько-українському кордоні. 

        З точки зору Румунії, тоді, коли Україна приймає правила, вона втілює на практиці європейські норми й виконує інституційні зміни, які дозволяють згодом підвищення якості правління. Все це – на користь громадянам України. В той же час, маючи на увазі виняткову ситуацію в Україні, дуже важливо, щоб українська політична еліта пояснила, які найчіткіші наслідки цих реформ.  

        Також важливе постійне спілкування Європейського Союзу із українськими громадянами для того, щоб краще зрозуміти, як вони сприймають зміни, і щоб підкреслити користь процесу реформи.  

        Для Європейського Союзу східнє сусідство представляє стратегічний пріоритет. Через Європейську Політику Сусідства, Східнє Партнерство й Глобальну Стратегію Безпеки, Європейський Союз залишається головним діячем у регіоні.  

        Україні потрібна підтримка, щоб надалі вона могла творити дорогу до Європи. Румунія брала активну участь у здійсненні реформ, призначених для зміцнення установ української держави і для укріплення демократії в Україні через пропонування своїх послуг у боротьбі з корупцією й реформуванням громадянського відділу оборони. У продовженні Румунія готова підтримати процес реформ і розуміє необхідність модернізації сусідньої держави. Необхідність прозорості й демократизації, поширення й засвоєння європейських робочих методів і зразків – все це елементи, яким потрібен час. Реалізація призначених реформ для зміцнення української демократії тим важливіша, чим ситуація на Донбасі залишається сумнівною.  

       Через європейську та міжнародну підтримку Україна зможе модернізуватись, споряджати тривалі установи, які спроможні забезпечувати здійснення демократії. Також ряд правильно здійснених реформ принесе довіру в зусилля українців і одночасно поставить перепони у пропаганді проти України як держави.

       Для виконання таких цілей потрібні тривалі і спільні зусилля з боку України та Європейського Союзу, дипломатів і депутатів, соціальних представників і народу. 

       Через попередні уточнення я хотів зобразити і внесок румунської частини щодо співробітництва і діалогу. 

       Цей конструктивний підхід підтриманий і на рівні парламентських відносин. Насправді, законодавчі установи в якості прямих представників румунсько-українських громадян мають великий вплив на розвиток відносин між нашими країнами.  

       День закінчився двома сесіями на тему ,,Нова адміністрація: США знову могутні“ та ,,Зіткнення інтересів“, після чого пані Лілія Шевцова з Великобританії зробила підсумки другого робочого дня.

 

                                                                                       Микола-Мирослав ПЕТРЕЦЬКИЙ

                                                                                       Голова СУР, Депутат Парламенту Румунії