185 років від народження письменника Івана Нечуя-Левицького

У суботу, 28 жовтня 2023 р., Клузька філія СУР у партнерстві зі спеціалізацією «Українська мова та література» університету імені Бабеша-Бойоя, організувала культурно-науковий захід «185 років від народження письменника та перекладача Івана Нечуя-Левицького».
Оскільки цього місяця відбулася найважливіша подія СУР, а саме 9-ий з’їзд Союзу українців Румунії, голова Клузької філії др. доцент Іван Гербіл розпочав захід, коротко представивши основні моменти та виступи представників різних установ, які відбулися в рамках з’їзду. На завершення пан Іван Гербіл зачитав Резолюцію з’їзду.
Після цієї змістовної інформативної преамбули була зачитана перша доповідь студентки першого курсу українсько-російської спеціалізації Тетяни Фіріщак під назвою «Біографічний нарис Івана Нечуя-Левицького». Представлена у доповіді плідна діяльність Івана Нечуя-Левицького в літературній, історичній, громадській, педагогічній та публіцистичній сферах вразила присутніх.
Другою була доповідь лекторки, д-р. філол. наук Міхаєли Гербіл, яка розповіла присутнім про публіцистичну діяльність українського письменника, нагадавши спочатку, що лише днем раніше, тобто 27 жовтня, в Україні відзначали «День української писемності та мови». До минулого року це свято мало іншу дату – 9 листопада, але з переходом Української Православної Церкви на новоюліанський календар усі свята були перенесені на 13 днів раніше, внаслідок чого відзначення Нестора-літописця, з яким пов’язаний «День української писемності та мови», було змінено з 9 листопада на 27 жовтня.
Івану Нечую-Левицькому, який являє собою, на думку Івана Франка, «колосальне, всеосяжне око України», належить чимало досліджень і публіцистичних статей, у яких він засуджує гноблення української нації російським імперіалізмом. Його ставлення є виправданим, якщо врахувати лише той факт, що український письменник жив у період, коли імператорська влада видала два нищівні для самого існування українського народу укази: Валуєвський циркуляр (1863) та Емський указ (1876), які забороняли будь-яку форму українського мовного, духовного, освітнього, публіцистичного прояву. Як реакція на Емський указ, Іван Нечуй-Левицький пише статті «Сьогочасне літературне прямування» (1878) та «Українство на літературних позвах з Московщиною» ( 1891), перша з яких є об’єктом аналізу пані Міхєли Гербіл. Автор статті розкриває три принципи, на яких має ґрунтуватися українська література: реалізм, націоналізм і народництво, аргументуючи кожне окремо.
Захід увінчався переглядом передачі «Всі разом», а точніше святкування 25-річчя існування редакції для меншин TVR Cluj, з якої нагоди на сцені Угорського державного театру в м. Клуж-Напока виступали понад 10 етнічних колективів, серед яких й українці. Так, учасники аматорського театрального гурту «Жар-птиця» Клузької філії СУР поставили на сцені уривок з повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».
Присутні на заході, серед яких були й викладачі університету, студенти, українська молодь, гості з України тощо, дуже високо оцінили виступ театрального гурту «Жар-птиця», висловивши вдячність Клузькій філії СУР за її багату діяльність.

Читати далі…

СУР, представлена через Тіміську філію на «Timișoara Forum for European Values» (Тімішоарський Форум Європейських Цінностей)

5–6 листопада цього року місто на березі річки Бега приймало «Тімішоарський Форум Європейських Цінностей» (Форум європейських цінностей) — масштабний міжнародний...

Сучавська філія СУР взяла участь у робочій зустрічі, присвяченій діалогу з представниками національних меншин, у приміщенні Інституції Префекта

У четвер, 5 листопада 2026 року, у приміщенні Інституції префекта Сучавського повіту відбулася робоча зустріч, присвячена діалогу з представниками національних...

Депутатка Верховної Ради України Євгенія Кравчук відвідала Тіміську філію СУР

6 листопада цього року Тіміська філія Союзу українців Румунії мала честь прийняти депутатку Верховної Ради України Євгенію Кравчук. Ця зустріч...