Комісія з питань культури Союзу українців Румунії 3 жовтня 2020 року провела культурний захід, присвячений відзначенню 110-річчя від дня народження українського письменника Румунії Гаврила Клемпуша. У заході взяли участь члени Бухарестської філії СУР, члени-симпатизанти, журналісти, студенти, бухарестські письменники та актори.
Письменники та журналісти Михайло Михайлюк та Михайло Гафія Трайста представили доповіді про життєвий і творчий шлях поета Гаврила Клемпуша. У заході взяв участь і Богдан Клемпуш, внук поета Гаврила Клемпуша, який розповів про життя свого дідуся та про Меморіальний будинок Гаврила Клемпуша у селі Вишівська Долина Марамороського повіту. Богдан також прочитав кілька віршів свого дідуся українською, але й румунською мовами в перекладі поета Йона Петровая.
Гаврило Клемпуш народився 22 березня 1910 року в селі Вишівська Долина Марамороського повіту. Він був самоуком, навчився читати і писати з молитовників та «Кобзаря» Тараса Шевченка. Гаврило Клемпуш до 1940 року вчився в Чернівецькому педагогічному інституті, однак через складні обставити закінчити його не зумів. У Чернівцях він познайомився з Ольгою Кобилянською та з іншими видатними культурними діячами, в тому числі з чернівецьким лікарем і скульптором Опанасом Шевчукевичем, з яким тримав зв’язок аж до останніх років свого життя.
У 1940 році в Чернівцях відбувся його літературний дебют. Гаврило Клемпуш був відомий як поет-лісоруб, він писав коломийкові вірші про трудівників лісу та друкував їх у газеті «Новий вік», нині «Вільне слово». У 1963 році вийшла друком перша та остання за його життя збірка віршів українською мовою «Моїй рідній батьківщині співанки співаю», упорядкована мовознавцем і викладачем Миколою Павлюком. Гаврило Клемпуш помер 5 січня 1990 року на 80-му році життя.
У 2009 році до 100-річчя від дня народження Гаврила Клемпуша, за старанням його внука Богдана та за фінансовим сприянням Союзу українців Румунії, вийшла друком друга збірка «Верховинська сопілка», що вміщає вірші, кілька оповідань, невелику частину із написаних автором коломийок і прислів’їв, вибраних з його рукописної спадщини, упорядкована письменником Михайлом Михайлюком. У 2010 році побачила світ його третя книга «Із-за гори Яворова», яка включає марамороські народні пісні, балади, коломийки, історичні та вояцькі пісні, редактором якої став також Михайло Михайлюк.
