210 років від дня народження Т. Шевченка відзначили у Клуж-Напоці

Захід «210 років від дня народження поета Тараса Григоровича Шевченка» був відзначений в Клуж-Напоці місцевою філією СУР у партнерстві з відділом Української мови та літератури Філологічного факультету Університету ім. Бабеша-Бояї 16 березня 2024 у святковій атмосфері, а серед гостей знаходилися викладачі університету, студенти, українські біженці.
Голова Клузької філії д-р доцент Іван Гербіл відкрив захід коротким вступом про неперевершену особистість Великого Кобзаря, прозваного «пророком української нації», після чого запросив пані Лізу Кадельник, меццо-сопрано Національної опери з Клуж-Напоки, та її дочку Надію з гітарою виконати відому пісню «Реве та стогне Дніпр широкий…» на слова українського поета.
Слідувала перша доповідь, представлена д-р доцентом Діаною Тетян з кафедри Слов’янських мов і літератур Філологічного факультету під назвою «Вічність миті чи рятівна сила мистецтва в повісті «Музикант» Т. Шевченка». Пані проф. Д. Тетян підкреслила, між іншим, що «якщо поетичній творчості Тараса Шевченка присвячено цілі томи літературознавчих досліджень, його проза довго залишалася в тіні (…). У листах до друзів Шевченко повідомляв, що написав близько двадцяти оповідань і повістей. На жаль, до нас дійшло лише дев’ять… Написані здебільшого в еміграції між 1853-1856 рр., ці оповідання та повісті містять біографічні та психологічні подробиці, які доповнюють наше уявлення про письменника», завершуючи свою доповідь такими словами: «Мова, якою співало його серце, була українська, а мова якою він говорив своїм сучасникам і нашадкам була універсальною мовою чистого мистецтва».
«Думи мої, думи мої» – друга пісня, яка прозвучала в залі імені Д. Поповича у виконанні тієї ж неперевершеної Лізи Кадельник. Насичене емоційністю виконання викликало у аудиторії сльози.
У другій доповіді «Короткий огляд на рецепцію Т. Шевченка в румунському культурному просторі» представленій викл. д-р Міхаєлою Гербіл, було здійснено синтетичне окреслення румунського культурно-літературного життя, починаючи з 80-х років 19 ст., коли ім’я Тараса Шевченка вперше з’явилося в тогочасній періодиці, і до наших днів.
Про життя і творчість Тараса Шевченка присутні мали змогу дізнатися з унікального документального фільму із циклу «Обличчя української історії».
Далі відбувся поетичний момент, під час якого дівчинка з України, Аліса Краснова, разом зі студентами українського відділу Танею Фіріщак та Іваном Папаригою продекламували вірші Шевченка.
Наприкінці заходу голова клузької філії Іван Гербіл представив доповідь «Образ козацької України у творчості Тараса Шевченка», у якій акцентував увагу на розкритті патріотичних ідей у ліриці Шевченка, втілених українським козацтвом, які звучать у численних віршах Т. Шевченка.
Серед присутніх, пан Володимир з Києва хотів подякувати Союзу українців Румунії та Філологічному факультету за підтримку та популяризацію українських цінностей і культури.
 

Читати далі…

СУР, представлена через Тіміську філію на «Timișoara Forum for European Values» (Тімішоарський Форум Європейських Цінностей)

5–6 листопада цього року місто на березі річки Бега приймало «Тімішоарський Форум Європейських Цінностей» (Форум європейських цінностей) — масштабний міжнародний...

Сучавська філія СУР взяла участь у робочій зустрічі, присвяченій діалогу з представниками національних меншин, у приміщенні Інституції Префекта

У четвер, 5 листопада 2026 року, у приміщенні Інституції префекта Сучавського повіту відбулася робоча зустріч, присвячена діалогу з представниками національних...

Депутатка Верховної Ради України Євгенія Кравчук відвідала Тіміську філію СУР

6 листопада цього року Тіміська філія Союзу українців Румунії мала честь прийняти депутатку Верховної Ради України Євгенію Кравчук. Ця зустріч...