12 листопада цього року Клузька філія Союзу українців Румунії у партнерстві зі спеціалізацією Українська мова та література Філологічного факультету (УББ), Національним театром «Лучіан Блаґа» та Музеєм мистецтв відзначили свято «9 листопада – День української мови». Ця унікальна культурно-мистецька подія поєднала драматургію та лірику в сучасному контексті ситуації в Україні. Палац Банфі – приміщення Музею мистецтв Клуж-Напоки, найбільш вражаюча споруда в стилі бароко та еталон архітектури 18 століття, теплий осінній день з алеями, встеленими мідним листям, і гості, одягнені в гарні українські сорочки, чекаючи з нетерпінням і цікавістю увійти до приміщення Музею, – все це елементи емоційної картини, яка передує розгортанню заходу.

Вистава-читання «Синдром уцілілого» Андрія Бондаренка у постановці артистичного директора Національного театру Штефани Поп-Куршеу та виконанні акторів Сільвіуса Йорґи та Міхая Флоріана Ніцу відкрила захід, викликавши хвилю живих емоцій серед присутніх, особливо серед біженців з України, які знову пережили моменти жаху, спричинені війною та втечею від неї. 24 лютого 2022 року, як і будь-який інший день для більшості з нас, став початком Апокаліпсису для українського народу, днем ​​нападу північного сусіда на суверенну державу, вторгненням, яке знищило міста, залишило тисячі людей напризволяще, прогнало ще мільйони з їхніх власних домівок, забрало тисячі життів, посіяло руйнування, біль, паніку, жах, збентеження, страждання. Люди, які до вчорашнього дня жили як усі ми: ходили на роботу, водили дітей до школи, зустрічалися з друзями, читали, відвідували музеї, мандрували, обробляли землю, кохали, страждали, раділи…, раптом у фатальний день 24 лютого прокинулися в пеклі, під звуки зенітних сирен, під вогнем і жахом, під бомбардуванням і криками відчаю, під руїнами і кров’ю. Всі ці враження спробували й успішно відтворили двоє акторів у виставі «Синдром уцілілого».

Наприкінці вистави декілька слів сказав Володимир, один із біженців, який наголосив, що ця несправедлива війна змінила чи принаймні має змінити світогляд, уявлення як українців про себе, так і цілого світу про цей народ, важко випробуваний упродовж усього свого існування, але гідного і нескореного борця. Голова Клузької філії СУР, доцент д-р Іван Гербіл виступив із промовою про важливість 9 листопада для українців у Румунії, оскільки за законодавчою ініціативою Голови СУР, депутата Миколи Мирослава Петрецького, починаючи з 2018 року, за законом 213/2018, українці Румунії мають свій офіційний день, коли можуть святкувати рідну українську мову. Також пан Іван Гербіл розповів про довгочасність перебування українців на цих землях, – понад 9 століть, – навівши з цього приводу лінгвістичні свідчення.

Другим наздвичайно емоційним моментом став міні-концерт у виконанні Лізи Кадельнук, меццо-сопрано Румунської опери з Клуж-Напоки, та Тані Кіцак, студентки Музичної академії «Ґеорґе Діма» з м. Клуж-Напока, під акомпанемент  Петера Кольчара, фортепіано. У репертуарі були популярні українські пісні, серед яких згадаймо: «Місяць на небі», «Чорнобривців насіяла мати», «Нащо мені чорні брови», «Два кольори», «Рідна мати моя», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Два потоки», «Сіла птаха» та ін. Серед близько 80 гостей були й українські біженці, які знайшли тимчасовий притулок у місті над Сомешем, викладачі університету, студенти, члени Клузької філії СУР, друзі та симпатизанти українців, мови та культури цього народу, а також знімальна команда TVR Cluj на чолі з Марією Чінар-Жіґа, яка здійснила запис всієї події для трансляції як на телебаченні, так і у соцмережах.