У Решіці рідна українська мова була вшанована з повагою та емоціями на заході, який зібрав людей, для яких ідентичність та традиції є безцінними цінностями. 21 лютого в Банатському Гірському Музеї відбувся Міжнародний День Рідної Мови, організований Караш-Северінською філією Союзу українців Румунії. У повіті, де різноманітність є живою реальністю, ця зустріч стала нагодою підтвердити зв’язок у громаді, цінність рідної мови та тих, хто її продовжує.

Захід відкрив Данієль Басараба, голова Караш-Северинської філії СУР, господар заходу, який підкреслив важливість популяризації рідної мови серед української громади в Гірському Банаті. Він також наголосив на співпраці між меншинами в повіті, що є елементом, який визначає ідентичність цього мультикультурного простору.

Адіна Радіч, субпрефект повіту Караш-Северин, професор Ана Філка, інспектор у справах меншин зі Шкільної Інспекції Повіту Караш-Северин, професор Мар’яна Власіч, представник хорватської меншини, та професор Соня Марія Хвойка, представник німецької громади в Решіці, відгукнулися на запрошення і виступили з промовами.

У своєму виступі Адіна Радіч розповіла про унікальність Банату, регіону, де співіснування етнічних груп стало символом гармонії та взаємоповаги. Вчителька Ана Філка, інспекторка у справах меншин, підкреслила важливу роль рідної мови у збереженні культурної ідентичності та зазначила, що в Караш-Северінському повіті рідна мова та вивчення рідної мови пропонуються сімома мовами, причому хорватська та німецька мови продовжуються на рівні гімназій та ліцеїв.

Українська громада добре представлена в повіті з важливими центрами в Корнуцел (комуна Пелтініш), Селбеджелул Ноу (комуна Саку), Копашиль та сусідньому селі Зоріле, а також у муніципалітетах Решіца та Карансебеш, де вона робить активний внесок у культурне життя регіону.

Завершення заходу було сповнене емоцій та традицій. Вокальний хор « Голос українців» Караш-Северінської філії Союзу українців Румунії порадував глядачів своїми виступами та виніс на перший план пісні, які об’єднали покоління та зберегли живий дух спільноти. Учні з Карансебеш, Корнуцел, Зоріле та Копашиль також представили мистецькі моменти, які передали радість і красу рідної мови.

Міжнародний День Рідної Мови в Решіці сам по собі був обіцянкою зберігати, поважати і передавати багатство кожної рідної мови, день, коли вимовлене слово було заповітним звуком кожної меншини, а також непорушним зв’язком між минулим, теперішнім і майбутнім.