Науково-культурний захід «209 років від дня народження Т.Шевченка»

СУР

Основна мета Союзу Українців Румунії – це захист права на збереження етнічної, мовної, культурної та релігійної самобутності осіб, які належать до української національної меншини

11 березня цього року року Клузька філія Союзу українців Румунії, у партнерстві зі спеціалізацією «Українська мова та література» університету імені Бабеша-Бойоя, провела культурно-науковий захід «209 років від дня народження поета Тараса Григоровича Шевченка». З вітальним словом виступив голова філії, проф. д-р Іван Гербіл, який підкреслив, що щорічне вшанування в березні українського народного поета Тараса Шевченка вже стало традицією в Клуж-Напоці, як і в усіх філіях та організаціях СУР. Українці Румунії вшановують поета-пророка через різноманітні заходи та симпозіуми, присвячені його монументальному життю та творчості.

І теперішній захід, присвячений великому Кобзареві, поєднав наукову складову з художньою, у першій частині були зачитані доповіді про життя і творчість українського народного поета, а друга частина була присвячена інтерпретації віршів і пісень на вірші Шевченка.

Так, перше повідомлення під назвою «Біографічний нарис Тараса Григоровича Шевченка» прочитала секретарка клузького комітету СУР Світлана Онужик, в якому висвітлила моменти його екзистенційного шляху, який вплинув не лише на його життя, а й на його мистецьку та літературну кар’єру.

У другій доповіді «Період Трьох літ (1843-1845) у творчості Тараса Шевченка» лектор д-р Міхаела Гербіль розповіла про найплідніший період у житті Шевченка, коли він написав шедевр «Єретик», «Сліпий», «Наймичка», «Кавказ», «І мертвим, і живим…» ,«Холодний Яр», «Заповіт», «Великий льох», «Давидові псалми». тощо.

Останнім був виступ пана Івана Гербіля, який виступив із презентацією в PowerPoint про пам’ятники Тарасу Шевченку як в Україні, так і за кордоном, зосередившись переважно на шести пам’ятниках, встановлених на честь Великого Кобзаря в Румунії: Бухарест (1952, 1998), Негостина (2005), Сату-Маре (2009), Тулча (2011), Лугож (2015), Сіґету Мармацієй (2016).

Друга, художня частина, була справжнім святом поезії та пісень на слова Тараса Шевченка у виконанні гостей з України, надзвичайно талановитих і гарних людей, які, хоч і далеко від батьківщини, вшанували Шевченка з пафосом і відданістю, з любов’ю і вдячністю.

Так, на початку цієї частини заходу виступив гурт «Тріо Туткевичів», виконавши пісні на слова Тараса Шевченка. За ними виступив Олексій Астаф’єв, який продекламував три вірші, а потім Валентина Боровяк та Віра йа Марія Передерії. Ганна Лісіцина виконала класичний варіант пісні «Зоре моя вечірняя», під музику Бетховена. Гурт «Meeting Point» під керівництвом Юлії Скальської продекламував вірші, а Катерина Турчин прочитала вірш «Минають дні, минають ночі». Наталія Шевцова виконала пісню «Ой, тумане». Наприкінці художнього моменту Ліза Кадельник, меццо-сопрано Національної опери з Клуж-Напоки, увінчала надзвичайний виступ перерахованих учасників, виконавши пісню «Реве та стогне Дніпр широкий», в той час як усі присутні встали на знак поваги до українського народного поета Тараса Григоровича Шевченка.

Одна із учасниць заявила: «Я не думала, що українці в Румунії можуть так глибоко шанувати нашого великого поета, і навіть не знала, що в Румунії встановлено шість пам’ятників на честь Тараса Шевченка. Видно дуже чітко, що він і ваш поет. Вітаю!», а інша учасниця зізналася нам: «Мені зовсім не подобається те, що я змушена була залишити свою країну, захоплену росіянами, але я рада, що опинилася в такій українській громаді, як ця в Клуж-Напоці. Сьогоднішній захід, присвячений Великому Кобзареві, з усім тим, що в ньому відбулося, є ще одним доказом того, що українці повинні боротися за свою незалежність, за свободу українців і за їхню велику культуру, яку цінують, як ми сьогодні переконалися, і в інших країнах світу. Сьогодні Клуж надав нам можливість віддати належне Тарасу Шевченку, нашому великому поету, мислителю, художнику та герою. І коли я кажу нашому, я маю на увазі всіх українців, де б вони не були на планеті».

Читати далі…

Share This