У четвер, 9 листопада, у конференц-залі бухарестського готелю Шератон відбулася 5-та конференція «День української мови в Румунії – нагода для роздумів про виклики в регіоні». Захід розпочався з державних гімнів Румунії та України та молитви отця Василя Колопельника, вікарія Українського греко-католицького вікаріату у Румунії.

З привітальним словом до присутніх звернувся голова Союзу українців Румунії, депутат Парламенту Румунії Микола Мирослав Петрецький, який підкреслив, що свято рідної мови є однією з найважливіших подій у житті кожної нації. «Кожен народ може відновити будь-яку матеріальну річ, але не може відновити мову, якщо вона втрачена», – сказав голова СУР. Він наголосив, що СУР докладає значних зусиль для збереження української мови, а підтвердженням ефективності цієї роботи стали результати останнього перепису населення, що підтвердили важливість української громади, однієї з найбільших з точки зору культури, історії та географії, третьої за чисельністю національної меншини у Румунії. Микола Мирослав Петрецький подякував усім за підтримку української мови та українського народу, особливо в ці складні часи.

Далі виступили представники Адміністрації Президента, Уряду та Парламенту Румунії, Верховної Ради України, місцевих адміністрацій Румунії та України, Посольства України в Румунії, Світового Конгресу Українців, Європейського Конгресу Українців, академічних та церковних кіл тощо.

Мова залишається скарбницею надії

Радник Президента Румунії Серджіу Ністор засудив незаконну агресію Росії проти України та наголосив, що у відповідь на війну та мову ворожнечі українська громада робить мову засобом злагоди, протидіючи демагогічному спотворенню мови та перетворенню її на зброю війни. «Мова залишається скарбницею надії», – підкреслив він.

Лідер парламентської фракції національних меншин у Палаті депутатів, депутат Варужан Памбукчан підкреслив важливість мови для ідентичності народу.  Він закликав до збереження рідної мови, заявивши, що це «найважливіше, що будь-яка нація може зробити для себе».

Голова Комітету з питань культури Палати депутатів Юліан Булай торкнувся жахів війни в Україні, в якій агресор заперечує право України на власну ідентичність, а також культурну та мовну спадщину. Він підкреслив, що «перлини народжуються в результаті страждань» і додав, що «зміцнення ідентичності української нації як окремої мовної групи зараз відбувається у результаті таких страждань».

Рідна мова: скарб для всіх меншин

Варол Амет, представник Демократичного союзу турко-татарських мусульман Румунії, підкреслив, що рідна мова є скарбом для всіх меншин, скарбом, який потрібно свято зберігати і передавати з покоління в покоління. 

У своєму виступі Віорел Кожокару, директор Дирекції з питань Східної Європи та Центральної Азії Міністерства закордонних справ Румунії високо оцінив зусилля СУР щодо підтримки біженців. Він підкреслив, що Російська Федерація атакувала не лише суверенітет, але й право українського народу вирішувати своє власне майбутнє. «Росія заперечує все минуле України і хоче вкрасти її майбутнє», – сказав він.

Посол України в Румунії Ігор Прокопчук зазначив, що мова є головною зброєю проти агресії Росії, яка забороняє вивчення української на окупованих територіях, намагаючись таким чином знищити ідентичність.  Він нагадав про всеосяжну допомогу, яку румунська держава надає Україні і про підтримку української меншини в Румунії на всіх рівнях.

Дойна Якобан, субсекретар Міністерства інвестицій та європейських проєктів, висловила свою вдячність за ініціативи Союзу українців Румунії на чолі з головою Миколою Мирославом Петрецьким, вважаючи їх взірцем, гідним для наслідування всіма меншинами Румунії. «Я вдячна вам за все, що ви робите для збереження традицій, спадщини, цього великого багатства, яке ви маєте», – сказала Дойна Якобан.

Рідна мова є основою культурної спадщини кожної нації

Представник Міністерства освіти, субсекретар Жолтан Каллош підкреслив, що так само, як щодня дбаємо про нашу матеріальну спадщину, ми повинні дбати і про нашу мовну спадщину. Він підкреслив, що нацменшини є складовою історичного минулого цієї країни і прагнуть бути невід’ємною складовою її майбутнього.

Габріель Гіля, субсекретар Міністерства розвитку, громадських робіт та адміністрації Румунії, зазначив, що збереження рідної мови має бути постійною турботою будь-якої держави. «Рідна мова є основою культурної спадщини кожної нації», – сказав він, зазначивши, що свято, присвячене рідній мові є особливою віхою і необхідно докладати постійних зусиль, щоб передати цей скарб прийдешнім поколінням.

Субсекретар Міністерства культури Санда Марін Кажал зазначила, що найбільшим послом нації є культура. Вона закликала молитися за мир і за те, щоб кожен народ міг думати і говорити своєю мовою.

Петру Бледя, заступник державного секретаря Міністерства внутрішніх справ, зазначив, що будь-який народ може існувати лише за умови збереження своєї національної та мовної специфіки. Він нагадав, що мовне розмаїття є фундаментальною складовою європейської ідентичності: «Ми маємо бути прикладом поваги і розуміння наших різноманітних спільнот», – сказав він.

Ми живемо поруч зі звичайними війнами, у величезній інформаційній війні

Субсекретар Департаменту міжетнічних відносин Румунії Дінчер Джафер зазначив, що майбутнє етнічних спільнот є невизначеним без збереження їхніх рідних мов. «Мова є найважливішим елементом ідентичності кожного народу», – підкреслив Дінчер Джафер. 

Генеральний директор Національного пресагентства AGERPRES Клаудія Ніколає розповіла про небезпеку дезінформації в контексті війни в Україні. Вона нагадала, що AGERPRES було серед тих ЗМІ, які з самого початку російської агресії в сусідній країні передавали з різних куточків України. «Ми живемо, поруч зі звичайними війнами, у величезній інформаційній війні і я вважаю, що ця війна, хоча ми її не бачимо, хоча вона не така відчутна, як звичайна війна, є набагато небезпечнішою. Як журналісти, ми повинні постійно враховувати два елементи – ясність і точність», – сказала Клаудія Ніколає.

Представник Суспільного телебачення Румунії Борис Велімірович торкнувся важливості збереження рідної мови та ролі у цьому процесі, яку мають відігравати засоби масової інформації. За його словами, суспільне телебачення усвідомлює цю місію і робить багато програм для нацменшин.

П’ять тематичних панелей

У рамках конференції відбулися п’ять дискусійних панелей, в рамках яких було обговорено цілу низку актуальних регіональних викликів. Серед них були дискусії про просування мовного та культурного розмаїття в європейському контексті на прикладі румунської міжетнічної моделі, а також про вирішальну роль меншин у зміцненні тристороннього співробітництва між Румунією, Р. Молдова та Україною. Серед інших тем дебатів були: важливість подальшої підтримки України у протистоянні між демократією та автократією, а також протидія дезінформації та пропаганді, з наголосом на їх впливах на політичні та соціальні процеси в Європі.

Захід було організовано з нагоди Дня української мови, який офіційно відзначається відповідно до закону № 213, прийнятого румунським парламентом у 2018 році за ініціативи депутата Микола Мирослава Петрецького.