У Бухаресті 21 лютого Міжнародний день рідної мови відзначили фестивалем, організованим столичною філією СУР, який об’єднав людей, ідеї та емоції. У штаб-квартирі філії зібралися представники академічної, культурної та громадської сфер, щоб поговорити про ідентичність, традиції та фундаментальну роль української рідної мови у збереженні сильної спільноти.

Захід розпочався урочисто з виконання державних гімнів Румунії та України, після чого відбулася молитва, яку прочитав отець Штефан Станчу, парох церкви «Святі Архангели» в Бухаресті. На відкритті голова Бухарестської філії СУР пан Михайло Трайста зачитав привітання від голови Союзу українців Румунії, депутата парламенту Миколи-Мирослава Петрецького, підтвердивши відданість громади збереженню рідної мови та цінностей, які визначають українську ідентичність.

Перша частина фестивалю була присвячена академічним дебатам, в рамках яких відбувся круглий стіл «Рідна мова – основа нації». Діячі культури, науковці та представники різних етнічних громад Бухареста запропонували різні погляди на важливість рідної мови як чинника соціальної згуртованості. Серед виступаючих були Евеліна Бала та Мар’яна Вотьканич, професори Ужгородського державного національного університету (Україна), кінорежисер Валентин Рупіца, представник ромської громади, адвокат Моніка Черчелеску, яка виступила від імені болгарської громади, Ана Зечю, представник українських біженців у Бухаресті, та доктор Венерус Попа, відомий румунський драматург. Модератором дебатів був Михайло Трайста, голова Бухарестської Філії, який спрямував дискусію на важливість рідної мови у зміцненні національної ідентичності та збереженні культурної спадщини.

Ще одним важливим моментом заходу стала презентація хрестоматійних видань сучасної літератури. Аудиторія відкрила для себе проникливу прозу Корнелія Ірода «Весела божевільня», ліричну чутливість Михайла Гафії Трайсти «Міста присягають в дощі» та глибокий аналіз Сесілії Маран «Про людей та юстицію». Ці роботи вивели на перший план не лише творчість авторів, але й глибокий зв’язок між мовою, літературою та ідентичністю.

У другій половині фестивалю сцена належала мистецтву, у виконанні музики та поезії, які перетворили вечір на справжню культурну подорож. Скрипалька Наталія Панчек зачарувала публіку своєю виразною грою, а потім виступили автори-виконавці Дан Васілеску і Траян Кірікуца, чиї пісні поєднували ліричну майстерність з музичною гармонією. Атмосферу доповнила харизма виконавиці Ани Зечю, учасниці гурту «Септіма», яка додала заходу динамізму та емоційності.

Фестиваль, організований Бухарестською філією СУР, став культурною зустріччю, демонстрацією сили громади, простором, де традиції та сучасність переплелися через слово, музику та роздуми. Союз українців Румунії стоїть поруч з усіма, хто живе рідною мовою, говорить нею з гордістю та несе її вперед. Завдяки постійній участі та підтримці, СУР дбає про те, щоб кожне українське слово залишалося мостом між поколіннями, а кожен жест солідарності – свідченням незламної ідентичності.