Фестиваль «Українці Румунії – культура, традиції та сучасність», у Тімішоарі

СУР

Основна мета Союзу Українців Румунії – це захист права на збереження етнічної, мовної, культурної та релігійної самобутності осіб, які належать до української національної меншини

4 липня, представники українців з шести країн зустрілися у місті Тімішоара, на заході: «Українці Румунії – культура, традиції та сучасність», фестиваль у якому брали участь багато художніх ансамблів, який вийшов за межі культурного виміру, ставши символом солідарності та дружби до української громади. У рамках програми «Тімішоара 2023 – Культурна Столиця Європи», організованої Тіміською філією СУР у партнерстві з мерією Тімішоари, український фестиваль став потужною та згуртованою відповіддю громади на виклики та труднощі, з якими стикаються українці в сьогоднішній час.

На круглому столі, який був організований Мерією Тімішоари, брали участь важливі постаті, серед яких Голова Союзу Українців з Румунії, Микола-Мирослав Петрецький, мер Тімішоари, Домінік Фріц, заступник мера Космін Табере, заступник префекта повіту Тіміш, Сорін Іонеску, Заступник Генерального Інспектора Освіти, Космін Ходжя, Голова філії Тіміш СУР, Юрій Глеба, Генеральний Секретар Союзу, Люба Хорват, Перші Заступники Голови СУР, Василь Пасинчук та Віктор Семчук, представники ентічних меншин Банату танеурядових організацій, які підтримують біженців.

У своєму зверненні голова СУР Микола-Мирослав Петрецький, зазначив, що Тімішоара є наочним прикладом співіснування, а пропозицію філії СУР Тіміш про організацію заходу розглянули як чудову нагоду розповісти про значні досягнення української громади на заході країни та виклики, з якими вона стикається. Пан Петрецький згадав, що будь-який захід, який присвячується українцям затьмарюється ситуацією в Україні та війною, яку розв’язала Російська Федерація. Голова СУР підкреслив, що, не зважаючи на цю жорстоку реальність, не слід забувати, що Румунія була першою державою, яка надала підтримку, ще від початку повномасштабного вторгнення, Україні та українському народу. Фактично, повіт Тіміш був одним з перших, хто підтримав українських біженців. Пан Петрецький висловив свою вдячність перед всіма тими, хто був задіяний у наданні допомоги Україні, українському народу та українській громаді з Банату.

На зустріч були запрошені і Мирослав Гончак, Заступник Голови Європейського Конгресу Українців (ЄКУ) з Сербії, Зенон Коваль, Почесний Посол Франкофонних Урядів Бельгії, Ігор Хохолак, керівник представництва Світового Конгресу Українців у Брюселі та представник Світового Конгресу Українців, Бельгія (ЄКУ), Віктор Бандурчин, Секретар Європейського Конгресу Українців (ЄКУ), та Ярослава Хортяни, Членкиня Європейського Конгресу Українців (ЄКУ). З сторони сусідньої країни, Україна, були представники Закарпатської та Івано-Франківської областей, представники державних адміністрацій Хуста, Ямниці, Ужгорода та Чернівців, місто, яке містом-побратимом з Тімішоарою.

В рамках теми – багатокультурність та гармонійне співіснування у місті Тімішоара, учасники акцентували увагу на роль етнічних меншин у просуванні толерантності, єдності та солідарності. Важливим суб’єктом, який обговорювався детально, була війна на кордоні Румунії та багатогранна підтримка, яка надана Україні та особам з сусідньої держави, які знаходяться тимчасово у західній частині країни.

Гості з України висловили свою вдячність і вручили дипломи та нагороди на знак подяки румунській стороні за надану гуманітарну допомогу. Вони підкреслили, що Україна чинить опір, але закликали до подальшої підтримки зруйнованої війною країни. Модератором круглого столу була Марія Сабо Кондрей, шкільний інспектор з української мови в ПІО Тіміш.

У другій частині заходу, яка була присвячена параду українських традиційних костюмів та спектаклю художніх ансамблів, після вітального слова проголошеного Головою Філії СУР Тіміш, Юрія Глеби, офіційним особам з країни та із закордону, художнім ансамблям та представникам СУР, був запрошений взяти слово Голова СУР, Пан Микола-Мирослав Петрецький. Він представив Румунію як приклад передової практики у збереженні та просуванні прав національних меншин, оцінюючи, що етнічні українці в нашій країні живуть на благословенній землі, де держава надає меншинам можливості для просування своїх цінностей – рідної мови, культури та традицій, які є фундаментальними елементами, без яких не може існувати жоден народ.

На сцені на Площі Опери українські художні ансамблі показали вражаючий спектакль. Виступали ансамблі та групи Філії Тіміш: інструментальний колектив «Гармонія» – Бетаусен, вокальний колектив «Кедровена» – Петроаса Маре, дует «Грінь» – Малі Ремети, танцювальний ансамбль «Золоті Друзі» – Щука та вокальний гурт «Молода Надія» – Лугож. Від Філій СУР, захоплювали вокальні гуртки: «Мікулянка» з Сату Маре, «Лілея» з Арад, «Рибалка» з Тулчі, «Голос Полонини» та «Веселка» з Мараморщини. Українські танці були виконані ансамблями «Весна» – Ботошані та «Червона Калина» – Сучава. Гостями з Сербії були хоровий ансамбль «Кобзар», а з України гурт «Віво» – Івано-Франківськ, солісти Леся Баженова, Михайло Васильків та Ганна Бречко. Несподіваним гостем стала Ірина Штець, заслужена артистка України, яка виступила з емоційним сольним концертом.

Читати далі…

«Наш голос», № 365

«Наш голос», № 365

Читайте в номері:  • Тарас Шевченко і Буковина (V); • Митрополит Андрей Шептицький та українські письменники; •...

Share This