13-й Національний конкурс «Історія та традиції українців Румунії»

СУР

Основна мета Союзу Українців Румунії – це захист права на збереження етнічної, мовної, культурної та релігійної самобутності осіб, які належать до української національної меншини

Національний конкурс «Історія та традиції українців Румунії» заохочує молодь поритися в «бабусиній скрині з приданим» у пошуках фольклору та традицій, щоб скористатися цією безцінною спадщиною. Сучавський національний коледж «Міхай Емінеску» у співпраці з Міністерством освіти та Coюзом Українців Румунії – Сучавськa філія організував 26-28 травня 13-й випуск конкурсу, захід, зареєстрований у Календарі національних шкільних змагань – 2023, ініційований шкільним інспектором, професором Лючією Міхок, і координований професором Мартінеак Міхаела-Делія.

Конкурс «Історія та традиції українців Румунії» проходив у трьох конкурсних секціях – фотографія/есе/презентація звичаю, в якому зареєструвалося майже 200 учасників із Сучави, Ботошані, Марамурешу, Тімішу та Караш-Северина. У святковій залі нещодавно відкритого дитсадка була оформлена виставка фотографій, а в холі виставка старовинних традиційних предметів.

У першій частині відбулася презентація есе, під назвою «Ми цінуємо наші скарби», де відзначився Іоан Герман – учень Православнoго семінарія «Митрополит Дософтей» Сучава, який говорив про українського поета Андрія Любку, який бере участь у благодійних акціях на підтримку бійців на фронті на сході України.

Учні Палтинської загальноосвітньої школи під керівництвом вчителів Бурсук Констaнтини та Саучук Олени Елізабет підготували показовий майстер-клас з фарбування писанок, танцювальний колектив «Червона калена» – Негостина під керівництвом Юліана Кідеша приніс усім безцінну радість, гурт «Сокoлята» – Верхня Рівна, Марамуреш, під керівництвом проф. Мар ҆ яни Клемкович, представили плетіння весільного вінка, учні з Келінешть Купаренку під керівництвом проф. Мандрiштяну Лоредана представили великодні звичаї, приносячи кошик смаколиків.

За рішенням Мінicтepcтвa освіти, центральну комісію сформовано президентом, Др Анджела Робу – Факультет літератури Сучавського університету “Штефан чел Маре”, почесний президент Ірина Люба Хорват – Музей повiту Сату-Маре, виконавчий президент Ілля Саучук – Шкільний інспекторат – Сучава, секретар Сільвія-Коріна Нуцу – Національний коледж Міхая Емінеску – Сучава , члени Міхаела Лоредана Чейка – Шкільний інспекторат Сучава, Сільвія Бойчук – Середня школа Шербауці, Лариса Валентина Петрецкі – Середня школа Верхня Рівна, Валентин Янош – Університет “Штефан чел Маре” Сучава, Кармен Красмар – Середня школа Байнец, Крістіна Кідеша – Негостина. Години, проведені в компанії юних учасників, вийшли за межі звичайних змагань і створили атмосферу справжнього шоу.

Заступник генерального інспектора Петру Кречун високо оцінив мистецьку та культурну діяльність етнічних українців Сучавського повіту, інспектор у справах української меншини Ілля Саучук наголосив на важливості організації конкурсу, який базується на автентичному місцевому українському фольклорі, та подякував голові CУР, Миколі Мирославу Петрецькому, за постійну підтримку діяльності, пов’язаної з освітою українською рідною мовою, Лоредана Міхаела Чейка, шкільний інспектор мистецтв, захоплювалася автентичністю мистецьких моментів, вітала учасників та їхніх наставників, директора Національного коледжу «Міхай Емінеску» Сучава, Сільвія-Коріна Нуцу, високо оцінила діяльність, яка проводиться в групах української мови в школі, і висловилa свою повну підтримку.

Цілі конкурсу полягали в інтенсифікації стосунків між етнічними українцями, шляхом знайомства з традиціями, характерними для кожної місцевості та висвітлення спільних елементів, виховання поваги до цінностей власної культури, а також до цінностей інших культур, сприяння міжкультурному діалогу як процесу, за допомогою якого молоді люди розвивають здатність діяти в максимально складному культурному середовищі, зміцнення партнерства між школами та представниками організацій CУР, щоб розвивати та сприяти хорошим стосункам.

«…ані популярна культура, ані популярний одяг не потребують освіжаючої допомоги техніки нового часу, але люди нової техніки певним чином потребують популярної культури» (Олена Секошан)

Читати далі…

Share This