У суботу, 17 травня цього року, «Клуб української малечі», який діє при Клузькій філії Союзу українців Румунії, провів захід під назвою «Парад вишиванок. День батька». Ведуча заходу Людмила Дорош, головний редактор дитячого журналу «Дзвоник», що виходить під егідою СУР, підготувала для дітей та дорослих низку заходів.

На початку заходу діти дізналися про історію виникнення цього досить молодого свята, яке в останні роки об’єднує все більше українців незалежно від того, куди занесла їх доля. Адже вишиванка не тільки залишається нашим народним правічним оберегом, а й стала символом свободи та єдності — де б ми не були, ми, українці, усвідомлюємо, що ми – одна родина, одна нація, і наше майбутнє як нації – теж спільне.

Дуже часто ми чуємо вираз про те, що вишиванка – це не просто одяг, а код нації, культурна ДНК українського народу. Тож на доступному для дітей рівні ми розібрали і пояснили їм значення цього виразу. Після чого провели аналіз вишиванок, у які були одягнені наші маленькі учасники. У своєму аналізі ми зосередили увагу на кольорах, на використаних у вишивці символах та зображеннях, на розташуванні орнаментів. Після чого закріпили свої знання у грі “Хто я?”, де кожен учасник повинен був угадати, який предмет, істота чи орнамент, що використовується в українських вишиванках, зображено на картці, яку він тримає на голові. Гра показала, що наші діти добре знають українські традиції, тому що в кінцевому результаті, після більшої чи меншої кількості запитань, кожен учасник угадав свою картку. Далі дітям було запропоновано колективно розв’язати кросворд, пов’язаний з українською вишиванкою, а також разом заспівати кілька пісень, присвячених цій темі. Перша частина заходу завершилася обговоренням Дня батька — ще одного відносно нового свята. Діти дізналися про історію виникнення цього свята та взяли участь у діалозі, під час якого висловили свої думки про важливість батька в родині. Вони підкреслили сильні сторони своїх татусів і зазначили, чого б хотіли від них навчитися або перейняти.

У другій частині заходу – творчій майстерні – дітям запропонували виготовити браслети із термонамистин, які прикрасять їхнє вбрання та пасуватимуть з використаними на їхній вишиванці кольорами та орнаментами. Тож кожен створив свій унікальний етнобраслет, і навіть не один. Дорослі теж підключилися до цього творчого процесу і зробили й собі браслети. Слід відзначити, що робота з термонамистинами – діяльність, яку організатори пропонували вже не перший раз учасникам заходу і щоразу, роблячи інші поробки, діти захоплювалися роботою з ними з таким ентузіазмом, немовби вперше відкривали для себе цей сповнений можливостей світ термонамистин.

Цей захід був дуже інтерактивним, живим, сповненим енергії та веселощів. Ми переконані, що, покидаючи цей захід, всі його учасники стали більш свідомими того, що вишиванка — це більше, ніж просто одяг. Це – душа народу, зашифрована в нитках. Це спосіб сказати: «Ми разом, ми сильні, ми – українці!».