Освіта

ОСВІТА РІДНОЮ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

a) Нинішня ситуація освіти за видами викладання та на кожному рівні: дошкільна, початкова, середня школа, ліцей (кількість шкіл та ліцеїв, кількість учнів та вчителів); кафедри/напрями навчання в університетах:

• З точки зору сприяння освіті українською мовою та вивчення української мови, основними суб’єктами є: Міністерство освіти та досліджень (МОД) через Дирекцію «Меншини» та повітові шкільні інспекторати (ПШІ), Союз українців Румунії, голова якого є надзвичайно активним у цій галузі, та Департамент міжетнічних відносин через Комісію з питань освіти та молоді.

• Союз українців Румунії через Комісію з питань освіти та молоді проводить низку освітніх проєктів та культурних заходів у партнерстві з МОД, ПШІ, ВНЗ та закладами середньої освіти як румунськими так і закордонними, зокрема: Національна олімпіада з української мови – повітовий та національний етапи, Національний конкурс з історії та традицій українців Румунії, ініційований сучавським Національним коледжем ім. Міхая Емінеску; Національний конкурс з декламування української поезії, ініційований Союзом українців Румунії тощо.

Кількість учнів, які навчаються українською мовою:

• На сьогодні діти, які належать до української меншини, мають можливість навчатися рідною мовою або вивчати українську мову в 64 школах у містах і селах, де українці становлять значну частку від загальної кількості населення цього населеного пункту, у повітах: Марамуреш, Сучава, Тіміш, Караш-Северін, Арад, Ботошань, Сату-Маре і Тульча. Навчальний процес відбувається у двох формах:

A. Навчання рідною мовою, організоване: ПШІ Марамуреш, ПШІ Сучава, ПШІ Тіміш, ПШІ Караш-Северін та ПШІ Сату-Маре;

Б. Вивчення рідної мови, організоване: ПШІ Марамуреш, ПШІ Сучава, ПШІ Тіміш, ПШІ Караш-Северін та ПШІ Сату-Маре, ПШІ Ботошань, ПШІ Арад та ПШІ Тульча.

• Крім вивчення української мови, відповідно до Закону «Про освіту» № 1 від 10.01.2011 р. у всіх цих навчальних закладах предмети «Музика та рух», а також «Релігія – український православний культ» можна викладати українською мовою.

• У 2019-2020 навчальному році в державних школах Румунії ми мали наступні статистичні дані: 1519 учнів навчалися українською мовою, а 5587 учнів вивчали українську мову та літературу як предмет.
• Розподіл учнів по повітах:
  • Арад – 74 учні
  • Ботошань – 115 учнів
  • Караш-Северін – 167 учнів
  • Марамуреш – 3145 учнів
  • Сату-Маре – 120 учнів
  • Сучава – 1937 учнів
  • Тульча – 62 учні
  • Тіміш – 536 учнів

Кількість навчальних закладів для української меншини:

• З метою реалізації прав та забезпечення освітніх потреб української меншини, у Румунії діють чимало закладів дошкільної та шкільної освіти з румунською мовою викладання, в яких рідна мова викладається як окремий предмет, 3-4 години на тиждень як у підготовчих класах, так і в 1-10 класах (Спілкування рідною українською мовою у підготовчому та 1-2 класах і Українська мова та література у 3-11 класах), а також по одній годині історії та традицій української меншини у 6-7 класах. Ця форма навчання відповідає потребам місцевих громад та відповідає положенням чинного законодавства Румунії та міжнародним нормам.
• У 2019-2020 навчальному році  у Румунії було 64 навчальні заклади, в яких діти вивчали українську мову або українську мову та літературу. Це заклади освіти, з правосуб’єктністю, дошкільної, початкової, базової середньої та профільної освіти (гімназія та ліцей), в яких рідна українська мова або українська мова та література викладається як окремий предмет.

Педкадри:

• У румунській системі освіти ми маємо 192 педагоги, які викладають українську або інші предмети українською мовою, з них 25 працюють у заклади дошкільної освіти, 33 – в початковій освіті, 97 вчителів викладають українську мову та 37 вчителів викладають інші предмети українською мовою.

б) Курси підвищення кваліфікації педкадрів у Румунії та за кордоном у 2019 році:

• Підвищення кваліфікації вчителів шкіл з українською мовою викладання та вчителів української мови здійснювалася в рамках курсів, організованих повітовими шкільними інспекторатами, будинками вчителя та вищими навчальними закладами (наприклад, Університетом ім. Бабеша-Бойяя в м. Клуж-Напока та його структурним підрозділом в м. Сігету Мармацієй, Марамуреш, а також Університетом ім. Штефана Великого в м. Сучава).
• Міністерство освіти та досліджень через Управління з питань національних меншин та повітові шкільні інспекторати разом із Союзом українців Румунії через Комісію з питань освіти і науки, на чолі народний депутатом та голосу СУР Миколою Мирославом Петрецьким, відіграють надзвичайно важливу роль у спрямовуванні всіх зусиль на підтримку та розвиток освіти для української меншини в Румунії. Таким чином, організація процесу підвищення кваліфікації вчителів шкіл з українською мовою викладання  та вчителів української мови припускала проведення чотирьох Національних зборів у партнерстві з вищими навчальними закладами, в яких щорічно взяли участь понад 100 вчителів, які викладають українську мову, викладачів університету, спеціалізованих інспекторів, директорів шкіл з повітів Арад, Ботошань,  Караш-Северін, Марамуреш, Сучава, Тіміш, Тульча та з Бухареста, представники Посольства України в Румунії, Міністерства освіти України, Міністерства освіти та досліджень Румунії і Департаменту міжетнічних  відносин та Союзу українців Румунії. Перші Національні  збори  відбулися 12-14 жовтня 2017 року в місті Клуж-Напока, у приміщені Університету ім. Бабеша-Бойяя, другі – 9 лютого 2018 року в місті Сігету Мармацієй, треті – на початку нового навчального року, 29 вересня 2018 року, в Університеті ім. Штефана Великого в Сучаві, а четверті – 2-5 вересня 2019 року в Констанці, у Залі Сенату Університету ім. Овідія.
• На четвертих Національних зборах вчителі-методисти з української мови, з України, Людмила Пенюк, Валентина Мартинюк, Ганна Димашок та Євгенія Квітень, а також доц. д-р Лариса Іляна Касанджиу провели курси підвищення фахової кваліфікації присутніх педагогічних працівників з наступних тем:

1. Загальні питання методики навчання української мови в середній школі;
2. Методи оптимальної організації уроку з української мови у середній школі;
3. Вивчення української мови в умовах двомовності;
4. Диференційований підхід до учнів як необхідна умова досягнення персоналізованого та ефективного вивчення української мови та літератури;
5. Формування в учнів потреби читати літературні твори, вміння насолоджуватися мистецтвом слова.

• Було проведено аналіз якості української освіти протягом 2018-2019 навчального року з точки зору зовнішнього моніторингу шкільною інспекцією, аналіз педагогічної та навчальної діяльності: використання навчальної програми, використання стратегії викладання та методи навчання, використовувані засоби оцінювання та результати учнів до поточного оцінювання та була представлена нормативно-правова база організації навчально-виховного процесу у 2019-2020 навчальному році – новини, критичні моменти та спричинені ними заходи і дії.
• Після аналізу навчально-виховного процесу з української мови та літератури на рівні кожного повіту протягом 2018-2019 навчального року було зроблено висновок про необхідність вжиття низки заходів на рівні навчального закладу, з метою підвищення якості навчального процесу, із наголосом на необхідності постійного підвищення кваліфікації вчителів та впровадження інноваційних форм роботи, які сприятимуть підвищенню професійного та методичного рівня педагогів.
• Наприкінці Національних зборів, під час дискусій щодо представлених матеріалів та змісту курсів були окреслені наступні аспекти, зібрані у списку висновків та пропозицій:

1. Моніторинг правильного застосування нових програм з української мови та літератури для закладів дошкільної, початкової та середньої освіти, підготовчих та 1-8 класів, починаючи з 9 вересня 2019 року, а також методичних рекомендацій;
2. Вивчення та реалізація змісту пояснювальних записок програм, що визначають методологічну основу організації викладання української мови та літератури, мету, завдання, рівень компетентності, зміст та шляхи реалізації, характеризують основні принципи організації уроку, зміст навчального матеріалу тощо, містять перелік методів, технік, процедур та форм організації навчально-виховного процесу;
3. Зосередження на можливостях персоналізованого, компетентного, комунікативного підходу, заснованого на загальних дидактичних принципах (емоційність, свідомість, систематизованість та послідовність навчальних можливостей, доступність, зв’язок теорії з практикою тощо), а також на особистісно визначених принципах підходу: ситуаціонізм , рефлексія, вибір індивідуальної траєкторії навчання на основі суб’єктивного досвіду, цілісності, мінливості, систематичності, творчості тощо;
4. Розширення методичного арсеналу педагога інтерактивними методами навчання, методиками критичного мислення, інноваційними технологіями, що враховують специфіку сучасного інформаційного простору.

• Приємно відзначити зацікавленість Союзу українців Румунії і Міністерства освіти та досліджень Румунії у співпраці з Міністерством освіти і науки України для задоволення потреб спеціалізованих вчителів для викладання українською мовою. Румунія має досвід співпраці з іншими державами, які відряджають вчителів для задоволення потреби викладання рідною мовою туди, де бракує місцевих людських ресурсів. (Наприклад: Національний коледж ім. Юлії Гаждеу у м. Лугож Тіміського повіту, де у нас не має вчителів з інших предметів , крім української мови.)
• На відміну від попередніх років, через нестабільну політичну ситуацію в Україні та відсутність підписаного протоколу співпраці між міністерствами для забезпечення необхідної правової бази, з 2014-2015 навчального року не було організовано жодного курсу підвищення кваліфікації вчителів шкіл з українською мовою навчання, у навчальних закладах України.

в) Табори для учнів, проведені у 2019 році в Румунії або за кордоном:

– Табір в Одесі, Літня школа-табір (Арад), Літня школа для учнів, які вивчають рідну українську мову (Серет).