День української мови в Румунії, який щорічно відзначається 9 листопада, був представлений у репортажі, показаному на каналі TVR1 у рамках програми «Співжиття». У матеріалі показано моменти з дев’ятого за рахунком заходу, організованого Союзом українців Румунії в Бухаресті, а також наведено розгорнуте інтерв’ю з депутатом Миколою-Мирославом Петрецьким, головою СУР.
У репортажі висвітлено послання представників установ-учасниць, які наголосили на ролі рідної мови у збереженні національної ідентичності та важливості дотримання прав національних меншин. Водночас було відзначено внесок української громади у культурну спадщину Румунії та участь СУР у просуванні мови, культури й традицій, а також у наданні підтримки біженцям з України.
У розмові з ведучим програми «Співжиття» депутат Микола-Мирослав Петрецький говорив про відповідальність сім’ї, школи та громадських організацій у збереженні української мови. Він наголосив на ролі батьків у передачі рідної української мови дітям та внеску педагогів у формування інтересу до її вивчення. Голова СУР також розповів про законодавчі та інституційні рамки в Румунії, які надають національним меншинам інструменти для збереження та просування своєї ідентичності — від освіти рідною мовою та представництва в парламенті до підтримки культурних заходів та громадських організацій.
«По-перше, не лише українська громада, а й усі громади, що належать до національних меншин у Румунії, легше зберігають свою мову, культуру, традиції та звичаї завдяки політиці румунської держави щодо підтримки національних меншин», — зазначив він у ефірі програми. «Цей закон є доповненням до тієї щедрої системи найкращих практик, яку ми презентуємо та намагаємося вивести на міжнародний рівень, завдяки якій нам, по суті, сьогодні, 9 листопада, вдається на рівні наших громад та навчальних закладів, де вивчається українська мова, організовувати конкретні заходи, що мають надзвичайно важливе значення. (…) Повертаючись до того, що пропонує нам румунська держава, можна сказати, що ми маємо достатньо механізмів для збереження всього, що маємо — від представництва на рівні центральної адміністрації до рівня місцевої влади. (…) Румунські органи влади надзвичайно відкриті до діалогу, і я хотів би подякувати румунській державі за політику та послідовність, з якими вона підходить до підтримки національних меншин, адже це важлива сфера, і недарма я казав, що ми пишаємося всім цим законодавством та всіма цими механізмами, які, ось уже 36 років, Румунія вдосконалює».
Ще однією важливою темою інтерв’ю стали проекти СУР у сфері освіти та культури. Приблизно третина діяльності Союзу присвячена освіті.
«Ми говоримо тут про вже традиційні заходи, конкурси, національні наради, дитячі табори, обмін досвідом, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, завдяки яким нам вдається підтримувати освіту, а також про вже традиційні заходи, завдяки яким нам вдається мотивувати учнів краще зберігати українську мову і, звичайно, ми бачимо й результати в цьому напрямку: дедалі більша кількість учнів, а також те, що нам вдалося відкрити нові класи, де вивчають українську мову, у районах чи школах, де, наприклад, донедавна не було навчання українською мовою», — додав голова СУР.
У репортажі TVR також відображено ще один знаковий момент заходу в Бухаресті, а саме презентацію монографії, присвяченої історії Союзу українців Румунії та української громади.
У репортажі наводяться виступи Івана Дубовича, завідувача кафедри Національного Лісотехнічного Університету України, який розповів про наукову цінність монографії, Івана Гербіла, доцента та заступника голови СУР, який підкреслив внесок праці у збереження та популяризацію української історичної та культурної спадщини, а також у документування ролі громади в житті румунського суспільства, Ірини Люби Горват, генерального секретаря СУР, яка говорила про важливість монографії як свідчення історії та безперервності існування української громади, та Марії Сабо-Кондрей, голови Тіміської філії СУР, яка передавала повідомлення до молоді, закликаючи її пізнавати свої корені, усвідомлювати свою ідентичність та продовжувати традиції громади.
Під час ефіру Микола-Мирослав Петрецький зазначив, що монографія є однією з найважливіших праць, реалізованих СУР, оскільки вона документує історію населених пунктів та видатних постатей громади, а також внесок Союзу у збереження української мови, культури та традицій.
«Ця монографія представляє надзвичайно комплексний аналіз української громади, наших населених пунктів, але, звісно, і того, як Союз українців Румунії перетворився з організації, що представляла інтереси культури, на організацію, яка є, у справжньому сенсі цього слова, представницькою організацією, яка є сполучною ланкою між Румунією та Україною, а останнім часом, як ми бачимо, також між Румунією та Республікою Молдова», — заявив він. Водночас він підкреслив участь молоді у створенні збірки та її значення як інструменту пізнання та передачі колективної пам’яті майбутнім поколінням.
Репортаж TVR1 знову привертає увагу до головного послання свята Дня української мови в Румунії — як засобу спілкування, так і носія пам’яті, культури та ідентичності народу.


