Голова СУР, депутат Микола-Мирослав Петрецький у середу, 29 квітня, взяв участь у ІІ Міжнародному форумі згуртованості, який відбувся у Києві. Захід об’єднав представників державних інституцій, органів місцевого самоврядування, міжнародних партнерів, експертного середовища та громадянського суспільства для обговорення питань відновлення, реалізації міжнародних проєктів і посилення співпраці.
Виступаючи в межах дискусійної панелі «Законодавча основа стійкості та згуртованості України – від національної політики до європейського майбутнього», він привітав зусилля України, спрямовані на досягнення високого рівня згуртованості суспільства навколо національного проєкту. Було наголошено, що така згуртованість є ключовою передумовою стійкості держави, її відбудови, зближення з Європою та успішної європейської інтеграції.
Водночас Микола-Мирослав Петрецький підкреслив, що регіональні подібності між Румунією та Україною роблять румунський досвід особливо актуальним і корисним. Уже сьогодні існує низка сфер і інструментів, у межах яких Румунія ділиться своїми напрацюваннями з Україною.
Він сказав, що нещодавній візит делегації Верховної Ради України до Румунії, до складу якої входили переважно члени депутатської групи з міжпарламентських зв’язків, став важливим кроком у практичному наповненні двостороннього діалогу. “Під час цього візиту відбулися зустрічі з румунськими парламентарями та представниками ключових інституцій, під час яких основну увагу приділили обміну досвідом європейської інтеграції. Таким чином, парламенти обох держав розпочали наповнення практичним змістом Декларації про стратегічне партнерство, поступово трансформуючи її з політичного документа в дієвий інструмент співпраці. У цьому контексті міжпарламентська взаємодія є одним із ключових механізмів наближення України до Європейського Союзу.”
У своєму виступі депутат окреслив роль парламенту в процесі вступу до ЄС і формуванні політики згуртування, наголосивши, що євроінтеграція є не лише технічним процесом, а передусім глибоко демократичним шляхом, у якому парламент виступає гарантом легітимності обраного курсу. На етапі переговорів парламент забезпечує платформу для обговорення ключових рішень, сприяє прозорості та формує політичну підтримку реформ.
“Після вступу до ЄС парламент відіграє визначальну роль у формуванні політики згуртування, яка передбачає не лише ефективне використання ресурсів, а й стратегічні інвестиції, спрямовані на зменшення регіональних диспропорцій і визначення довгострокових національних пріоритетів розвитку”, – зазначив він. Окремо було підкреслено, що парламент є важливим зв’язковим елементом між європейськими політиками та їх практичною реалізацією на національному рівні. Імплементація директив ЄС у національне законодавство визначається як показник ефективності парламентської діяльності, тоді як її недостатня якість може мати як фінансові, так і політичні наслідки. Водночас держави-члени зберігають гнучкість у виборі інструментів досягнення визначених ЄС цілей.
Микола-Мирослав Петрецький заявив, що політика згуртування має бути інтегрована в національні та місцеві програми розвитку, а парламент відіграє ключову роль у спрямуванні європейських ресурсів на задоволення реальних потреб регіонів. Водночас національні парламенти сприяють збереженню культурної ідентичності та захисту стратегічних інтересів, перетворюючи національні особливості на додаткову цінність у спільному європейському просторі.
Він також наголосив, що ефективне виконання цих функцій зміцнює державу, а активна законодавча та контрольна роль парламенту може стати визначальним чинником трансформації України в стійкого та успішного члена ЄС.
Окремо було відзначено, що румунська модель соціальної згуртованості базується на поєднанні сильних інституцій, інклюзивної політики, розвитку інфраструктури, енергетичної диверсифікації та цифрової трансформації.
Також він підкреслив, що схід Румунії поступово перетворюється на важливий транспортний хаб, який зміцнює зв’язки із сусідніми державами та матиме особливе значення у процесі відбудови України. У цьому контексті ключовими проєктами було визначено будівництво нового мосту через Тису, розвиток швидкісної автотраси до українського кордону, розширення пунктів пропуску та запуск прямого залізничного сполучення Київ – Бухарест – Варна.
Окремо Микола-Мирослав Петрецький сказав, що Румунія надає послідовну підтримку Україні на європейському рівні, зокрема в межах санкційної політики ЄС щодо Росії та просування ініціативи створення спеціального міжнародного трибуналу.
На завершення він підкреслив, що Україна вже має широку мережу міжнародних партнерів, готових до системної співпраці та обміну досвідом, і Румунія є одним із таких партнерів, здатним відігравати важливу роль у проходженні складних етапів європейської інтеграції.
