Голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький, з нагоди Всесвітнього дня вчителя (освіти) звернувся з посланням, в якому наголосив на важливості освіти, ролі вчителів і родини у формуванні молодого покоління, а також на спільній відповідальності громади за збереження та передачу наступним поколінням української мови, культури й національної ідентичності.
«Сьогодні, у Всесвітній день учителя (освіти), я хочу насамперед згадати про людей, які наповнюють освіту змістом: учителів, учнів, батьків, а також усіх тих, хто розуміє, що освіта – це більше, ніж просто накопичення знань. Освіта змінює життя, відкриває нові шляхи та дає кожній дитині шанс побудувати власне майбутнє.
Для української спільноти в Румунії освіта має особливе значення. Можливість навчатися рідною мовою означає не лише доступ до освіти, а й збереження мови, ідентичності та зв’язку зі своїм корінням. Тому я радію, що в Румунії право на освіту українською мовою гарантоване законом і втілюється в життя завдяки ініціативам та проєктам, які стають дедалі доступнішими для дітей та їхніх родин.
Останнім часом було створено нові групи з вивчення української мови в Марамуреському, Ботошанському та Тіміському повітах. Це важливі кроки, адже кожна нова група означає, що більше дітей отримують можливість зберегти та поглибити знання рідної мови.
Для мене, як представника української громади, освіта залишається пріоритетом. Вважаю, що ми несемо відповідальність за створення умов, у яких молоде покоління зможе навчатися та розвиватися, не змушуючи його обирати між інтеграцією в румунське суспільство та збереженням власної ідентичності.
Союз українців у Румунії завжди підтримував і сприяв розвитку освіти рідною мовою та надалі підтримуватиме ініціативи, що сприяють збереженню української мови та її передачі наступним поколінням.
Сьогодні я хочу особливо подякувати вчителям за терпіння, відданість та працю, яку вони щодня вкладають у навчання дітей. Дякую учням за бажання вчитися, а батькам – за те, що вони розуміють, наскільки важливо, щоб рідна мова залишалася живою та передавалася наступним поколінням.
Збереження української мови починається в родині, продовжується в школі й стає відповідальністю всієї громади. А коли ми інвестуємо в освіту, ми інвестуємо не лише в майбутнє наших дітей, а й у майбутнє нашої спільноти.»
