Український національний театр імені Івана Франка Бухарестської філії Союзу українців Румунії у співпраці з «Boema 9», Відділенням Заходу та національних меншин Союзу професійних журналістів Румунії та Союзом письменників Румунії, за медіа-партнерства TVR 1, «Радіо Румунія Інтернаціонал» та «ТВ ОРИЗОНТ», організував увечері 26 березня 2026 року в Українському Культурному Центрі Бухарестської філії СУР літературні вечорниці під назвою «Без поезії життя порожнє», присвячену Міжнародному дню поезії.
Цим заходом СУР виступила в ролі культурного сполучного ланцюга, що створив контекст для справжньої зустрічі людей, ідей та емоцій, ще раз продемонструвавши свою активну роль у просуванні культурних цінностей та зміцненні спільноти.
На сцені культурного центру, після виступу першого заступника голови СУР Богдана Мойсея, який також передав привітання від голови СУР, депутата Миколи-Мирослава Петрецького, виступили поети групи «Боема 9»: Тудор Войку, Віолета Анчу, Октавіан Корнел Родяну, Дан Марта та Клаудія Мінела.
Вірші українською мовою читали актори театральної трупи «Фаворит», до складу якої входять біженці з України: Валентина Таран, Арсен Макарів, Людмила Сидоренко, Олена Шкляр, Людмила Ушомирська, Володимир Ушомирський, Валентина Упольникова, Ірина Школяренко та Кристина Джамалаха.
Виставу завершили члени трупи «Едельвейс Поезіс» Бухарестської філії СУР: Ольга Біловольська, Валентина Барбулеску, Марія Енаке, Марі Бадеа, Богдан Костюк та Степан Крістіан Давид Трайста.
Атмосфера вечора була теплою, світлою і глибоко поетичною, немов спільний подих присутніх, у якому слова вже не просто промовлялися, а переживалися. Уважна й схвильована публіка сприймала кожен вірш як невидимий міст між душами, між різними мовами та історіями, об’єднаними однаковою потребою у красі та сенсі.
У цьому наповненому емоціями просторі поезія була не лише мистецтвом, а й притулком, свідченням та зв’язком. Вона ще раз довела, що здатна зблизити людей, розділених кордонами чи часами, що може зцілити приховані рани та перетворити мовчання на світло.
Вечір завершився не фіналом, а продовженням настрою, переконанням, яке поділяли всі присутні: поезія залишається однією з найтендітніших і, водночас, найпотужніших сил, здатних об’єднати літератури, культури та народи.
