Міжнародний день рідної мови був відзначений в Клуж-Напоці місцевою філією СУР у партнерстві з відділом української мови та літератури філологічного факультету Університету ім. Бабеша-Бояї 24 лютого 2024 у святковій атмосфері, а серед гостей знаходилися викладачі університету, студенти, українські біженці.

Голова клузької філії д-р доцент Іван Гербіл відкрив захід коротким викладом історії появи цього свята, наголошуючи на важливості збереження рідної мови в контексті глобалізації.

Викладач д-р Болаж Каталін з кафедри слов’янських мов та літератур філологічного факультету виступила на тему: «Специфіка рідної мови», звертаючи увагу на небезпеку зникнення мов та необхідність постійної боротьби за збереження рідної мови: «Приблизно половина відомих сьогодні нам мов знаходяться під загрозою зникнення. Мовне різноманіття є частиною біологічного різноманіття. Коли види тварин і рослин зникають, планета страждає. По аналогії, якби багато мов зникло і ми спілкувалися б лише англійською, іспанською, німецькою, французькою та китайською, то увесь світ був би набагато біднішим», – сказала пані Болаж.

Другу доповідь зачитала студентка 3-го курсу відділу української мови та літератури філологічного факультету, Джессіка Більчек, під назвою «Сила слова у повсякденному житті», спонукаючи всіх присутніх до роздумів над зв’язком між рідною мовою та емоціями, між рідною мовою та психікою людини: «Історія існування людства довела, що саме мовлення є важливим чинником психічного розвитку особистості і удосконалення її соціальних відносин… Французький письменник і філософ Вольтер говорив, що іноземну мову можна вивчити за 6 років, а ось рідну треба вчити все життя, а античний філософ Сократ казав: “Говори, щоб я тебе побачив”».

Д-р доцент Iван Гербіл ініціював дискусію, що базується на статті українського академіка Григорія Півторака «Українська мова: погляд крізь віки», який вважає, що: «коли ми говоримо про давність української мови і шукаємо її коріння в імлі століть, ми говоримо не про її старі чи теперішні літературні варіанти, а про народне мовлення, тобто про народні діалекти. Саме в мовленні народу виявилися ті специфічні фонетичні, граматичні та лексичні особливості, які з часом стали характерними рисами української мови». А щодо походження українського народу і давності його культури той самий академік стверджує: «Науково доведена й підтверджена безсумнівними археологічними матеріалами неперервність розвитку матеріальної культури на протоукраїнських землях приблизно від VІ ст. н. е., тобто за останні 1500 років. Отже, й історію українців як окремого етносу та української мови є підстави починати від середини І тис. н. е.».

Наприкінці заходу, присвяченого Міжнародному дню рідної мови, Джессіка Білчек та Серьожа Хрін продекламували вірші, присвячені рідній мові, як поетичне увінчання заходу.

На завершення, відбулася презентація другого тому книги «Традиційна українська кухня: сьогодні і колись», виданої під егідою Союзу українців Румунії, яку упорядкувала Ольга Сенишин та переклали О. Сенишин і Л. Дорош.