Порядок денний депутата – липень 2020 року

Під час своєї парламентської діяльності упродовж місяця, що передує закінченню першої в цьому році парламентської сесії, депутат МИКОЛА МИРОСЛАВ ПЕТРЕЦЬКИЙ довів до відома членів Уряду Румунії низку проблем у різних сферах, вирішення яких потребує швидких та життєздатних рішень, а також отримав відповіді на деякі раніше надіслані депутатські звернення.

СИТУАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ПАРАФІЙ В РУМУНІЇ В УМОВАХ КРИЗИ COVID-19

Закриття церков через пандемію коронавірусу різко знизило доходи українських парафій в Румунії, і в цьому контексті для багатьох з них проєкти, що здійснюються через Державний секретаріат з питань культів, є «ковтком кисню», що дає їм можливість відповісти, в умовах максимальної безпеки, на потреби вірян, – стверджує Микола Мирослав Петрецький у депутатському зверненні до Державного секретаря з питань культів Віктора Опаського.
«Українські парафії, такі як парафія Різдва Пресвятої Богородиці у селі Верхня Рона, Український православний монастир Успіння Пресвятої Богородиці у селі Верхня Рона, парафія Воздвиження Святого Хреста у Сігету Мармацієй, подали кілька проєктів з реставрації культових споруд, які дуже складно утримувати в ці неспокійні часи, котрим вкрай складно забезпечувати належні та сприятливі умови для релігійної діяльності, і які не можуть покладатися на підтримку місцевих органів влади, через боротьбу з SARS-COV 2. З огляду на вищезазначене, шановний пане державний секретар, будь ласка, вкажіть:

– На якій стадії розгляду перебувають подані українськими парафіями проєкти?

– Якою є ситуація з церковними посадами для українських парафій?»

ГАЗОПРОВІД СІГЕТУ-МАРМАЦІЄЙ – ВИШЕУ-ДЕ-СУС – БОРША

У листі до міністра регіонального розвитку та державного управління Йона Штефана, Микола Мирослав Петрецький запитує коли розпочнеться впровадження інвестиційного проєкту «Газопровід Сігету-Мармацієй – Борша» у Марамуреському повіті, а також цікавиться вартістю і строком виконання цього проєкту.
”Історична Мараморощина, туристичний регіон національного значення, вже давно потерпає від браку газопроводів і споруд систем газопостачання населених пунктів, що значно збільшує витрати на опалення осель. Газопостачання у цьому регіоні сприятиме добробуту населення, забезпеченню європейського рівня життя та залученню інвесторів, що призведе до створення нових робочих місць, розвитку економіки повіту, в тому числі, стимулюючи мале та середнє підприємництво», – зазначив депутат.

КОМПЕНСАЦІЇ ПОСТРАЖДАЛИМ ВІД ПОСУХИ ФЕРМЕРАМ

Нещодавно ми повідомляли наших читачів про депутатське звернення Миколи Мирослава Петрецького до міністра сільського господарства та розвитку сільських територій Некіти-Адріана Ороса щодо необхідності розробки національного плану запобігання та боротьби з наслідками метеорологічних явищ, таких як посуха, які завдають серйозної шкоди фермерам. У письмовій відповіді профільний міністр представив конкретні дії щодо управління надзвичайною ситуацією, спричиненою посухою, відповідно, розповів про створення та функціонування системи інституційного управління. Нижче наводимо уривок з цього листа.
«Відповідно до Регламенту про управління надзвичайними ситуаціями, спричиненими небезпечними метеорологічними явищами, що призвели до виникнення педологічної посухи, крайній термін проведення оцінки збитків, завданих сільськогосподарським культурам, посіяним  восени 2019 року, був 15 червня. З цієї дати Оперативний центр надзвичайних ситуацій Міністерства сільського господарства та розвитку сільських територій почав приймати документи про оцінку збитків сільськогосподарським культурам, посіяним восени 2019 року. (…) Стосовно компенсації постраждалим від посухи фермерам можу сказати, що відомством буде розроблена схема державної допомоги виробниками рослинницької продукції, постраждалим від педологічної посухи, що мала місце у період вересень 2019 та квітень 2020 років. Фінансові ресурси, необхідні для компенсації, будуть надані з бюджету, а постраждалі від посухи фермери отримають одноразову фінансову допомогу, що компенсує понесені збитки та забезпечать фінансові ресурси для здійснення майбутніх сільськогосподарських робіт.»

ПРОБЛЕМА НЕЗАКОННОЇ ВИРУБКИ ЛІСІВ

Теж нещодавно ми розповіли про позицію депутата Миколи Мирослава Петрецького щодо зростаючого обсягу незаконного вирубування лісів, в тому числі в районі села Поляни та поблизу інших населених пунктах Мараморощини, в листі до міністра навколишнього середовища Костела Алексе.
З відповіді міністра на це депутатське звернення, наводимо наступні уривки:

«У відповідності до Протоколу, який наша установа уклала з STS, ми працюємо над вдосконаленням існуючої системи SUMAL, шляхом створення нових модулів/ функціональних можливостей, наприклад, презентація відомостей про маршрут перевезення деревних матеріалів у режимі реального часу, виділення у форматі GIS лісових ділянок, централізація порушень лісового законодавства, створення веб-платформи з можливістю завантаження зображень ортофотоплану, супутникових зображень тощо. У даний час ці нові функції перебувають на етапі тестування, а після цього будуть доступні для загального користування.

У той же час в результаті співпраці зі Службою Спеціальною Зв’язку (STS) кожен громадянин, який є свідком перевезення деревини, матиме можливість перевірити його законність, зателефонувавши до служби екстреної допомоги за номером 112 (зі статистикою цих дзвінків можна ознайомитися на сайті www.112.ro у розділі «публічна інформація»).

(…) Під час робочого візиту до Марамуреського повіту, де було виявлено одне з найбільших порушень лісового законодавства, пов’язане з незаконною вирубкою лісів у Румунії, було озвучене публічне та категоричне попередження щодо нульової толерантності центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику у галузі лісового господарства, щодо тих, хто вирубує, краде чи незаконно перевозить деревину.»

ПІДТРИМКА ВІТЧИЗНЯНИХ ВИРОБНИКІВ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСУ

Ще одне питання, порушене депутатом Миколою Мирославом Петрецьким – це підтримка вітчизняних виробників у сфері виробництва засобів індивідуального захисту в нинішньому контексті пандемії. У листі, адресованому міністру економіки Вірджилу Попеску, депутат підкреслив необхідність підтримки місцевих підприємців, які хочуть виробляти медичні засоби індивідуального захисту.

У відповіді на це депутатське звернення  Вірджил Попеску нагадав про створення порталу www.immirivest.ro, на якому всі підприємці мають рівні шанси записатися до програми МСП ІНВЕСТ РУМУНІЯ, яка діятиме до кінця поточного року, на фінансування якої держава виділила 15 мільярдів леїв.

«У той же час повідомляємо, що в залежності від подальшого розвитку подій, від кількості осіб, які постраждали від кризи Covid-19, а також від потреб бізнесу, Міністерство економіки, енергетики та бізнес-середовища готове вжити необхідних заходів для надання допомоги підприємцям та обмеження наслідків кризи», – йдеться у листі.

ТЕСТУВАННЯ ОНКОХВОРИХ НА COVID-19

У зверненні до міністра охорони здоров’я Нелу Тетару, Микола Мирослав Петрецький порушив питання про тестування на Covid-19 безсимптомних онкологічних пацієнтів, які отримують хіміотерапію.
«Вони змушені долати кілька сотень кілометрів до найближчого онкологічного відділення, для проходження лікування, у переддень сеансу хіміотерапії, променевої терапії чи імунотерапії, щоб пройти тестування на COVID-19, після чого повинні повернутися додому (усім нам відома ситуація з готелями або пансіонатами в цей період), а наступного дня знову їхати на лікування, долаючи ту саму відстань.

Для цих пацієнтів, стан яких, як правило, важкий, результати тестування дійсні лише в наступних випадках: – коли дослідження здійснене за 48 годин до проходження лікування; тестування проводиться шляхом відбору мазків із носа та/або гортані, а проби взяті раніше ніж за 48 годин та аналіз крові недійсні.

Крім того, всіх онкологічних пацієнтів, які проходять лікування, госпіталізують на один день, хоча вони перебувають у лікарнях максимум 3-4 години, а лікування проводиться окремо від інших пацієнтів.

Чому онкохворі проходять тестування в таких умовах, хоча сеанси лікування відбуваються окремо від решти пацієнтів, що ускладнює вжиття заходів для забезпечення соціального дистанціювання? Чи можливо, щонайменше під час пандемії, тестування та лікування проводити в один і той же день?» – запитує депутат.

РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА НА СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЯХ РУМУНІЇ

«У нинішньому соціо-економічному контексті необхідно вжити різних заходів для відновлення економіки Румунії, яка потерпає від пандемії COVID-19, але не слід забувати про заохочення до створення нових підприємств, нинішня ситуація створюючи можливості для розвитку підприємництва в сільській місцевості Румунії», – зазначає Микола Мирослав Петрецький у депутатському зверненні до міністра економіки, енергетики та ділового середовища Вірджила Данієла Попеску. Правильний підхід економічної політики може призвести до капіталізації сільського підприємницького потенціалу, здатного принести економічну, соціальну та інституційну користь, що може розвинути цей сектор та призупинити міграцію румунів за кордон, одночасно покращуючи якість послуг на місцевому рівні та зниження рівня безробіття, – стверджує депутат.

«Основна проблема в цьому плані – відсутність єдиної програми, орієнтованої на розвиток підприємницького духу сільських громадян, що в поєднанні з поганим розумінням програм підтримки підприємництва, призводить до того, що в сільській місцевості створюються замало підприємств або вони зосереджені в галузі сільського господарства.

Такі програми, як Start Up Nation, що впроваджуються очолюваним Вами міністерством, створюють шанси для підприємців, але навіть і в цьому випадку обсяг освоєння коштів, виділених в рамках цієї програми, у сільській місцевості є дуже низьким, і становив, станом на 2017 рік лише 25,8 % (за даними Міністерства економіки, енергетики та ділового середовища).

З огляду на вищесказане, шановний пане міністре, будь ласка, повідомте мене, чи міністерство, яке Ви очолюєте, планує вжити заходів щодо збільшення кількості підприємств у сільській місцевості, заохочуючи громадян у цих районах отримати доступ до коштів різних програм підтримки, розроблених Міністерством економіки, енергетики та бізнес-середовища?»

ПОДАТКОВІ ЗАХОДИ ДЛЯ ЗАОХОЧЕННЯ ПЕРЕНЕСЕННЯ ОКРЕМИХ ВИРОБНИЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ

Останнім часом все більше великих компаній говорять про необхідність перенесення виробничих потужностей з Азії в Центральну та Східну Європу, а Румунія не повинна упустити цю можливість, – попереджає Микола Мирослав Петрецький, у листі до міністра Флоріна Кицу, від якого просить інформацію про можливі фіскальні заходи для стимулювання перенесення окремих виробничих одиниць у нашу країну, розроблені Міністерством фінансів, що може відкрити нові можливості для розвитку повітів на півночі країни.

СИТУАЦІЯ РУМУНСЬКОГО РАДІО ПІСЛЯ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ

Інформаційне середовище рясніє фальшивими новинами, а суспільне радіо залишається, в тому числі під час надзвичайного стану, одним із небагатьох надійних джерел інформації для громадян Румунії, які проживають в країні та за кордоном, зі щоденною аудиторією в понад 4 мільйони осіб, успішно запобігаючи поширенню фальшивих новин про SARS-COV 2, – зазначає Микола Мирослав Петрецький у депутатському зверненні до Прем’єр-міністра Румунії Людовика Орбана, з якого ми наводимо наступний уривок:
«Усе більше держав використовують суспільне телебачення і, особливо, радіо як єдині надійні джерела інформації, особливо з огляду на те, що короткі та середні хвилі здатні дістатися до будь-якого місця на Землі та можуть бути надійним засобом поширення інформації під час надзвичайних ситуацій, коли телебачення або Інтернет є менш надійними, працюючи з великими перебоями, особливо в такій ситуації, як нинішня.

Я також переконаний, що Вам відомо про фінансові проблеми, з якими стикається Радіо Румунія, як, наприклад, минулорічна, коли через фінансові труднощі Адміністративна рада Румунського Радіо була змушена просити додаткові кошти з Резервного фонду Держбюджету для виплати заборгованості перед Національним товариством радіокомунікації, або ситуація в цьому році, коли в  розпал надзвичайного стану на розгляд Адміністративної Ради була внесена пропозиція скоротити мовлення на коротких та середніх хвилях.

Як було зазначено вище, короткохвильовий діапазон – це стратегічний ресурс Румунської держави, який може бути використаний для оповіщення громадян про надзвичайні ситуації, на кшталт нинішньої, в умовах коли Інтернет не є безпечним середовищем, багато країн обмежують можливості Інтернет-користувачів, а онлайн середовище рясніє фальшивими новинами та дезінформацією.

Знаючи Вашу відкритість, аби уникнути повторення ситуації попередніх років, Шановний Пане Прем’єр-міністре, прошу повідомити мене письмово, чи очолюваний Вами Уряд, розглядає можливість вжиття заходів для недопущення повторення вищезгаданих ситуацій і в цьому році?»

Cititi in continuare…

Share This