На тлі тривожних масштабів незаконного вирубування лісів в останній період як в районі села Поляни, так і в інших місцевостях Мараморощини, депутат Микола Мирослав Петрецький надіслав запит міністру навколишнього середовища Костелу Алексе, в якому наголосив на необхідності пошуку реальних та ефективних рішень для припинення незаконної вирубки лісів. Також під час пленарного засідання Палати депутатів, 6 травня 2020 року, депутат озвучив своє обурення тим, що деякі особи, як на місцевому рівні, в населених пунктах, де проживають українці, так і на центральному рівні, в парламенті Румунії, приписують собі чужі заслуги, демонструючи відсутність такту, вертикальності та моральності.
СТАН ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕГРОВАНИХ СИСТЕМ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ У РУМУНІЇ
Місцеві жителі у відчаї від нестерпного смороду, від притягнутих сміттям безпритульних тварин. Купи сміття виникли навіть перед будинками, оскільки місткість відповідного сміттєзвалища досягла свого максимального рівня.
У 2017 році кілька десятків людей, які проживають у цьому районі, подали до суду на місцеве державне управління, вимагаючи скасувати рішення місцевої ради про передачу в концесію відповідної ділянки землі, на якій було створено це імпровізоване сміттєзвалище.
Суд постанов, що тимчасове сміттєзвалище має відповідати тим же правилам, що й звичайне, при цьому зобов’язавши місцеву владу повернути земельну ділянку початковий стан, однак це рішення досі не було виконане.
З огляду на вищезазначене депутат Микола Мирослав Петрецький надіслав міністру навколишнього середовища, вод та лісів Костелу Алексе звернення з наступним запитанням:
«Яке позицію щодо цього має міністерство, яке Ви очолюєте, і які заходи воно має намір вжити для прискорення створення інтегрованих систем поводження з відходами взагалі та негайно вирішити термінові ситуації, як, наприклад, у Сігету Мармацієй?»
Suntem convinși că lectorii acestei rubrici au aflat la timpul cuvenit despre demersurile tot mai insistente și – de ce să n-o spunem pe aia dreaptă – tot mai ferme ale domnului deputat NICOLAE MIROSLAV PETREȚCHI legate de această unitate etalon pentru învățământul în limba ucraineană. Noua conducere a Liceului, asigurată de domnul Profesor VASILE CURELEAC, a devenit partenerul potrivit al stăruințelor deputatului. Lucrurile au început „să se miște”, cum se spune. S-a ajuns însă la nucleul dur al problemei: cercul vicios care împiedica investițiile în construcție. Obținându-se promisiunea Consiliului Municipal Sighetu Marmației că ar putea investi în clădirea liceului dar o parte din construcție se află în administrarea Ministerului Educației Naționale, au început stăruințele pentru realizarea unui schimb de proprietăți, astfel încât ambele etaje ale clădirii să țină de administrația municipală. La Minister, propunerile municipalității erau adânc împotmolite și lipsea dorința schimbului de proprietăți.
În numărul din decembrie anul încheiat, am publicat nota „Liceul Taras Șevcenko poticnit la M.E.N.” în care se relata intervenția foarte fermă făcută de la înalta Tribună a Parlamentului. Răspunsul iscălit de Ministrul de resort, probabil fără parcurgerea textului amplu, stufos, încărcat de detalii funcționărești nesemnificative, a dovedit că crusta birocratică e foarte groasă și aparent de nestrăpuns. A devenit necesară recurgerea la un ton cât mai sever, asociat sarcasmului. Am relatat despre noul demers, i-am zice drastic, în nota apărută în luna februarie sub titlul „Lupta pentru Liceul Taras Șevcenko”.
Noul demers a avut ecoul scontat. Doamna Ministru ECATERINA ANDRONESCU l-a invitat pe domnul deputat NICOLAE MIROSLAV PETREȚCHI la o discuție detaliată. Întrevederea a avut loc în ziua de 27 martie a.c. între orele 900 și 1000, putând fi considerată un model de eficiență.
Pe lângă participarea doamnei Secretar de stat de resort KOVACS IRINA ELISABETA, doamna Ministru a chemat pe rând, fie în birou, fie la telefon, pe toți directorii și funcționarii decidenți, a avut o convorbire foarte precisă cu Primarul Municipiului Sighetu Marmației, Domnul Horia Vasile Scubli, cu Inspectorul General Școlar al județului Maramureș și a hotărât, pe loc, deplasarea Corpului de control al Ministerului în zonă pentru rezolvarea situației.
Analiza efectuată în teren în zilele de 10-11 aprilie a fost finalizată printr-o minută întocmită de toți cei implicați, stabilindu-se precis schimbul de imobile care va fi perfectat printr-o Hotărâre a Guvernului României, al cărei proiect va fi înaintat în cel mai scurt timp de conducerea Ministerului Educației Naționale.
Totodată, Domnul Primar Horia Vasile Scubli a asigurat că, încă de la începutul verii, va aloca fondurile de investiți necesare.
КРИЗА ЛІКІВ EUTHYROX І SIOFOR
(…) Я хотів би зазначити той факт, що минулого року в Румунії було діагностовано понад 100 тисяч нових випадків захворювань щитовидної залози, що в чотири рази більше, ніж те, що відбувалося десять років тому. За даними одного дослідження, 86% хворих – це жінки.
(…) Іншим препарат, який пацієнти не знаходять в аптеках – це Сіофор, який використовується при лікуванні діабету II типу. Хоча лікування з допомогою цього препарату найдешевше, воно дуже ефективне. За оцінками, десятки тисяч пацієнтів потребують обох препаратів.»
НЕЗАКОННА ВИРУБКА ЛІСУ
Шановний пане Міністре,
Я не вірю, що Ви не в курсі про численні повідомлення, деякі особливо тривожні, які ширяться в останні тижні, про продовження знищення лісів. Це не нова ситуація для Вас. Коли заступили на посаду міністра здавалося, що Ви сповнені рішучості покласти край нещадній вирубці лісів, породивши сподівання людей, що Ви відмежуєте себе від недбалості та співучасті своїх попередників. Як депутат, який так само неодноразово офіційно порушував цю тему, я сподівався, що Ви перейде від слів до дій або, у разі неспроможності навести порядок у лісовому фонді країни, полишите свою посаду.
Між часом не тільки не відбулося ніяких змін на краще, а навпаки, проблема незаконної вирубки лісів набула неабияких розмахів у нинішніх умовах. ЗМІ наводять Вам конкретні приклади того, що нехтуючи суворістю режиму надзвичайного стану, безжальне знищення лісового фонду триває з особливою зухвалістю. Я не бачив жодної Вашої реакції і, тим більше, жодного ефекту.
Така байдужість до проблеми національного характеру може викликати громадянське обурення. У місцевостях Мараморощини, колись знаменитих багатством і красою лісів, а тепер облисінням гір та сильною деградацією природного середовища, люди не терплять такої зневаги до них і вийшли на дороги, аби зупинити варварів. У великому та поважному селі Поляни протестні настрої людей зросли до тривожного для громадського порядку рівня.
Але Ви знову ніяк не відреагували на це.
Звичайно, я не схвалюю емоційні спалахи, але ми не можемо ігнорувати їхню причину. Більше, ніж в інших сферах, у цій надзвичайно чутливій галузі потрібні щирі та прозорі дії. Держава вклала кошти у впровадження так званої системи SUMAL, за допомогою якої кожен може перевірити в режимі реального часу законність будь-якого вантажу деревини за номером транспортного засобу. Але ця система працює з перебоями або вона не працює належним чином, що перетворює її на прямо протилежний інструмент прикриття незаконної діяльності. Зокрема тому, що її недоліки прогалини та помилки дозволяють правопорушникам стверджувати, усі повідомлення про незаконне перевезення деревини насправді є фейковими новинами.
Шановний пане Міністре,
Я дуже добре знаю село Поляни та всі населені пункти в районі гір Родни. Там живуть мужні, але скромні люди. Публічно висловлене незадоволення, перекриваючи дороги, особливо в період обмеження права виходити з помешкання, є для мене потужним сигналом тривоги, який я вважаю за необхідне довести до Вашого відома разом з наступними запитаннями, на які чекаю відповідей з урахування ступеню тяжкості ситуації:
- Чи розглядали Ви обставини, за яких суворий режим надзвичайного стану став режимом, що сприяє ескалації вирубки лісів, на шкоду місцевим громадам?
- Чи вважаєте Ви правдивою інформацію, яку наводять ЗМІ з різних повітів?
- Чому система SUMAL не працює належним чином?
- Як міністр який відповідає не лише за ліси, а й за водні ресурси країни, чи згодні Ви з тим, що дика вирубка лісів перетворила повені в циклічне стихійне лихо?
5. Яке конкретне послання Ви надсилаєте мешканцям села Поляни Марамуреського повіту та всієї долини річки Їзи, обуреним стрімким оголенням гірських хребтів, що спричиняє небезпечні повені?
ПОЛІТИЧНА ЧЕСНІСТЬ У НИНІШНІХ ОБСТАВИНАХ
Багато підсумків підбиватимуться по завершенню цього періоду великих випробувань. Нам доведеться підраховувати витрати і втрати, ми будемо рахувати жертв чи безробітних, напевно не бракуватиме соцопитувань.
Але я боюся, що бракуватиме оцінки політичної етики. Хвороба та запроваджені через неї соціальні обмеження ніяк не знеохотили – як мало б бути у важкі часи – суб’єктивізм, демагогію, привласнення чиїхось заслуг, взаємні «підніжки» та інші притаманні політиці дії.
Навпаки, замість солідарності доводиться констатувати більший розкол, замість добросовісності – ще більше хитрощів, замість відповідальності перед електоратом – ще більше бажання його обдурити.
Наче вірус вражає не лише легені, а й совість, я спостерігаю ескалацію безсоромності та нових спроб обману і маніпулювання свідомістю громадян. Якщо ми проігноруємо ці прояви, заохочуватимемо зухвалість і дріб’язковість.
Наведу один приклад: Союз Українців Румунії відчув необхідність вжити певних дій, по змозі, аби прийти на допомогу лікарням у населених пунктах, в яких проживають й українці, для забезпечення їх необхідними засобами, обладнанням та препаратами, а також допомогти оснастити школи технічними засобами навчання.
Ми не хочемо хизуватися цими діями, бо вважаємо, що вони повинні бути частиною більш масштабної благодійної діяльності. Але нас обурила ініціатива окремих осіб у повіті з найвищою концентрацією етнічних українців, у спробі приписати чужі заслуги місцевим обранцям, які нічого не зробили в цьому сенсі.
Я б не порушив це питання, якби це був єдиний випадок. Але виборча одержимість призводить до втрати здорового глузду на всіх рівнях, в тому числі у нашому вищому законодавчому органі – Парламенті Румунії.
Я є членом фракції, яка ініціювала один із нещодавно прийнятих законів щодо підтримки медицини. Як тільки законопроєкт був схвалений профільним комітетом, ми стали свідками того, як дехто, не будучи ініціатором, приписав собі заслугу ініціювання закону. Ця неприпустима поведінка вже була піддана критиці з цієї трибуни моїми колегами по парламентській фракції, але пояснень чи вибачень від тих, про кого йдеться ми так і не почули.
Упродовж історії суспільства ставали мудрішими та духовно чистішими, зміцнившись завдяки пережитим випробуванням. Мені цікаво, чи те саме станеться і з нашим суспільством наприкінці поточного періоду?
ПРОФЕСІЙНА РЕЄНТЕГРАЦІЯ ПІСЛЯ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ
За даними Міністерства праці, станом на 6 травня було зареєстровано понад 900 000 тимчасово припинений індивідуальних трудових договорів та 320 145 – розірваних, та їх кількість постійно зростає.
Щоб відновити економіку Румунії після закінчення режиму надзвичайного стану, необхідно негайно вжити заходи, які повернуть робочу силу в реальну економіку, сприяти професійній реінтеграції.
З іншого боку, незважаючи на ризики епідемії, велика кількість румунів знову обрала шлях еміграції, шукаючи роботу в інших країнах саме в сферах, в яких і в нашій країні не вистачає робочої сили – сільському господарстві, будівництві, охороні здоров’я.
З огляду на вищезазначене, пан МИКОЛА МИРОСЛАВ ПЕТРЕЦЬКИЙ зажадав наступних роз’яснень від міністра праці та соціального захисту пані Віолети Александру:
«-Чи станом на сьогодні очолюване Вами міністерство працює над якимось планом реінтеграції на ринку праці тих, хто втратив роботу через пандемію COVID-19? Які заходи він містить?
– Які конкретні заходи уникнути незадекларованої роботи?
– В які економічні сектори Уряд планує спрямувати безробітних?»
