Порядок денний депутата – травень 2021 року

ЗУСИЛЛЯ ЗАДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Упродовж часу Микола Мирослав Петрецький неодноразово порушував на різних рівнях проблему щодо способу збору побутових відходів та сміттєзвалищ на території історичної Мараморощини. Після закриття сміттєзвалища в Сігету Мармацієй за остаточним рішенням Клузького апеляційного суду майже місяць місто було завалене сміттям. Незважаючи на те, що пізніше було відновлене вивезення сміття, яке тимчасово везуть на екологічні звалища в Бігорському та Сату-Марському повітах, через збільшення тарифів, що стягуються за надані послуги, останнім часом оператори збору сміття у цьому районі почали збирати його з більшими інтервалами (2- 4 тижні) і навіть повідомляють, що перестануть його збирати. Це призвело до загострення у 18 населених пунктах історичної Мараморощини ситуації з вивезення сміття, а перші наслідки видно неозброєним око: сміття випадає з переповнених контейнерів або смітників, а загальна картина виглядає сумно. У зв’язку з цим депутат знову звернувся до міністра охорони навколишнього середовища, вод і лісів Барни Танцоша з проханням знайти рішення в ситуації, що склалася у населених пунктах історичної Мараморощини.

Терпіння багатьох ветеринарів вже досягло межі – вони незадоволені невиконанням компетентними органами положень Закону №236/2019 р., згідно з якими ветеринари щомісяця повинні отримувати від держави 10 000 лей на утримування та модернізацію своїх кабінетів, оплату персоналу тощо. Однак останні платежі були за жовтень, листопад та грудень 2020 року, а за 2021 рік платежів не було. Крім того, під час здійснення санітарно-ветеринарних кампаній вони не були забезпечені необхідними біологічними матеріалами, а відтак були змушені купувати їх за власні кошти. Опинившись в такій ситуацій багато ветеринарів, особливо молодих, вирішили відмовитись від здійснення цієї професії, в результаті чого у 339 селах фермери залишились без ветеринарної допомоги. З огляду на це Микола Мирослав Петрецький попросив міністра сільського господарства та розвитку сільських районів Некіту-Адріана Ороса якнайшвидше знайти шляхи вирішення проблем, з якими стикаються ветеринари.

***

На жаль, в останні роки ми спостерігаємо за тим як центральні органи влади, які займаються питаннями регулювання освіти національних меншин, уникають консультацій з представниками нацменшин чи експертами в цій галузі до того, як ці регулювання будуть задумані. Так само сталося й з методикою організації та проведення тесту з перевірки володіння рідної мови для вступу до ліцеїв, які мають класи з викладанням мовами національних меншин. Хоча представник украхнців у Парламенті Румунії вже неодноразово порушував це питання і отримав запевнення, що цього року будуть створені консультативні групи з розробки вищезазначеної методики, ця проблема все ще залишається актуальною. Таким чином ані цього року не проводились консультації щодо розробки згаданої методики.

І недавній Наказ, що регламентує саме методику організації та проведення тесту з перевірки володіння рідної мови для вступу до ліцеїв, які мають класи з викладанням мовами національних меншин, не змінив цього стану речей, що існує з минулого року. А учні, які вивчали рідну мову, починаючи з підготовчого класу і до восьмого класу, по 4 години на тиждень, включаючи тих, хто перемагав на олімпіаді з української мови та літератури, але які не вивчали всі предмети рідною мовою і хочуть поступити до ліцею, що має класи з викладанням мовою нацменшини, змушені проходити тестування. Таким чином, не робиться жодної різниці між учнем, який вивчав рідну мову в початковій та середній школі, та учнем, який не вивчав рідну мову.

Депутат зажадав пояснень у міністра освіти і досліджень Соріна Кимпяну, якого попросив надати й інформацію про осіб або групи, з якими проводились консультації щодо розробки вищезазначеної методики.

***

Дорожня інфраструктура є одним із розділів, в якому, на жаль, населені пункти Румунії особливо у сільській місцевості, не блищать. Хоча держава, через Національну інвестиційну компанію, намагається вирішити цю проблему, ми є свідками численних комунікативних прогалин. Часто після подання проєктів трапляється так, що органи місцевої влади не знають стадії їх оцінки.

Одним з таких прикладів є село Рускова Марамуреського повіту, де місцева влада подала на фінансування проєкт під назвою «Модернізація вулиць місцевого значення в селі Рускова Марамуреського повіту», але, на жаль, не знає на якому етапі аналізу він знаходиться.

Тому, у спробі допомогти місцевій владі довести цю ініціативу до кінця, депутат Микола Мирослав Петрецький попросив міністра розвитку, громадських робіт та управління Аттілу Чеке надати інформацію щодо зазначеного інфраструктурного проєкту, життєво важливого для розвитку села Рускова.

ПОЛІТИЧНІ ЗАЯВИ У ПАРЛАМЕНТІ

У політичній заяві, з якою виступив у парламенті в середу, 14 квітня, Микола Мирослав Петрецький згадав про принцип безповоротності основних прав. Це дуже важливий принцип реалізації основних прав етнічних чи інших спільнот, який є  дуже важливим.

Вони можуть змінюватися лише в одному напрямку: націлено на майбутнє, шляхом постійної консолідації та роблячи їх більш помітними в дусі еволюції суспільства, соціального прогресу та науково-технічного розвитку. Вони не можуть зазнавати коливань або змін відповідно до кон’юнктурних політичних інтересів.

Народи Європи, створюючи все більш тісні союзи, вирішили будувати мирне майбутнє, засноване на спільних цінностях, керуючись саме принципом безповоротності. Після їх визнання, основні права не котируються на фондових біржах, не мають ціни і не можуть бути звужені законодавчими ініціативами. Вони мають безповоротний характер!

Відхилення від тенденції до послідовного дотримання основних прав еквівалентно відхиленню від історії. Є лише одна альтернатива – кроки назад до тоталітаризму!

***

З нагоди Дня Землі, міжнародного свята, покликаного нагадати нам про важливість захисту навколишнього середовища, голова СУР закликав з парламентської трибуни до активізації національних зусиль для боротьби зі зміною клімату, що все більше впливає на наше повсякденне життя.

Депутат підкреслив, що такі наслідки, як підвищення глобальної температури повітря та збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері, а також часті прояви деяких екстремальних метеокліматичних явищ, впливають на всіх громадян Румунії.
В останні роки Румунія потерпала від сильної посухи, яка за відсутності добре розвиненої зрошувальної системи мала значні негативні наслідки на румунське сільське господарство, завдавши величезних фінансових збитків фермерам, що в решеті-решт відчули й споживачі у цінах на продукти першої необхідності.
Ще одним тривожним явищем, яке спостерігається на території нашої країни є опустелювання. Це явище мало-помалу охоплює південь Румунії, де замість сільськогосподарських культур, до яких ми звикли, тепер можна побачити лише пісок.

Зсуви ґрунту та сильні повені, спричинені незаконними вирубками лісів та екстремальними погодними явищами, є додатковим свідченням того, що ці кліматичні зміни, головним чином через відсутність інтересу до навколишнього середовища, завдають значної шкоди та можуть мати серйозні наслідки для нашого життя.

Отже, без реалізації чіткої стратегії, в тому числі на місцевому рівні, з ефективними діями, у короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективах, ми повністю відчуємо зростаючі наслідки цих кліматичних змін, такі явища продовжать посилюватися або, що ще гірше, виникнуть нові, – зазначив Микола Мирослав Петрецький.

***

У політичній заяві, виголошеній у середу, 5 травня, з трибуни Палати депутатів, Микола Мирослав Петрецький нагадав, що кожного року, 29 квітня, Румунія святкує День ветеранів війни. Це дійсно особливий день, коли, на знак вдячності за відстоювання незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та інтересів Румунії, ми віддаємо данину пам’яті тим, хто захищав Батьківщину.

Для української громади в Румунії цей день справді особливий, тому що багато наших братів, батьків, дідів та прадідів боролись за Румунію і віддали життя захищаючи свою країну. Наш обов’язок перед цими героями ніколи не може бути вичерпаним, ми завжди із вдячністю та повагою будемо згадувати про те, що вони зробили, – зазначив представник українців у Парламенті Румунії.
З цієї нагоди він нагадав, що кожного року, окрім участі у заходах, організованих центральними та місцевими органами державної влади до 29 квітня, Союз українців Румунії святкує День ветеранів війни проводячи низку культурних подій у всіх повітах, де компактно проживають етнічні українці, події, спрямовані на вшанування пам’яті всіх, хто захищав незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої країни та на знак подяки за їх саможертовність.

Я вважаю, що кожен із нас, окрім згадок про ветеранів у своїх промовах та виступах, має докласти всіх зусиль, щоб залишитися поряд з ними і передати прийдешнім поколінням обов’язок шанувати та завжди зберігати пам’ять про тих, хто віддав своє життя за нашу країну. Завдяки їм ми живемо у вільній країні, маємо можливість виховувати своїх дітей у дусі європейських демократичних цінностей та вирішувати власну долю, – заявив парламентарій.

***

У політичній заяві, озвученій у середу, 12 травня, на пленарному засіданні Палати депутатів, представник української меншини в Парламенті Румунії наголосив на важливості просування та захисту основних європейських цінностей, таких як: людська гідність, свобода, демократія, рівність, верховенство права та дотримання прав людини.

Він підкреслив, що через 71 рік від знаменитої промови французького міністра закордонних справ Роберта Шумана ми відчуваємо переваги, які приносить Європейський Союз у всіх формах. «Незалежно від того, чи йдеться про економіку, забезпечення миру на старому континенті чи сприяння співпраці між державами, Європейському Союзу вдалося створити клімат, сприятливий для розвитку держав-членів, водночас будучи опорою демократії в регіоні», зазначив представник українців у Парламенті Румунії.

Голова СУР нагадав, що за допомогою механізмів, розроблених європейськими лідерами, крім матеріальної вигоди, вдалося створити почуття ідентичності та європейської приналежності, що також випливає з гасла ЄС «Єдність у різноманітті». «Таким чином, поважаючи різноманітність кожної нації, кожної групи, будь то етнічної, релігійної чи соціальної, нам вдалося створити європейський дух, яким ми пишаємось, незалежно від групи, до якої ми належимо», – додав депутат.

Цей європейський дух був особливо відчутний під час кризи в галузі охорони здоров’я, з якою ми все ще стикаємось, під час якої солідарність та співпраця між державами були і залишатимуться ключовими словами, які описують те, як держави-члени діяли в умовах, спричинених пандемією COVID-19. Також під знаком співпраці та солідарності докладаються зусилля економічного відновлення та виходу з цієї кризи як за допомогою твердих реформ та доступу до вакцини, так і за рахунок фінансування, виділеного на інвестиції в розвиток, – підкреслив він.

«Я твердо переконаний, що ми повинні продовжити розвивати такий дух солідарності, толерантності та єдності, дуже потрібний для нашого майбутнього, розуміючи, що лише таким чином ми зможемо мати гармонійний розвиток на благо громадян», – заявив Микола Мирослав Петрецький.

Cititi in continuare…

Share This