У суботу, 8 лютого цього року, Клузька філія Союзу українців Румунії провела для членів «Клубу української малечі» черговий запланований захід під назвою «Свято Колодія». Ведуча заходу Людмила Дорош, головний редактор дитячого журналу «Дзвоник», що виходить під егідою СУР, розповіла дітям про походження та значення цього прадавнього язичницького свята. Із приходом християнства церква зберегла старий звичай зустрічі весни, але приурочила його до початку посту. Тому у свята немає фіксованої дати — воно починається за 56 днів до Великодня і відзначається на протязі тижня напередодні Великого посту.

Діти дізналися, що свято Колодія, або, як його ще називають, Масниця, Сиропуст, Колодки, супроводжувалося певними обрядами та звичаями, які відображали народні переконання і сподівання на добрий урожай і гармонію в родинах. На це свято готувалося багато сиро-молочних страв, а найбільше – вареників із сиром, заправлених маслом та сметаною.

Тож ведуча заходу розповіла присутнім про походження вареників, які були запозичені українцями від турків і отримали нове життя в українців, адже їх почали готували з різними начинками та з різних нагод, як на свята, так і в будень. Вареники займають не останнє місце не тільки на столі, а й в українській літературі. Багато письменників присвячували їм вірш та гуморески, і навіть описували їх у своїх творах. Одна зі старших учасниць заходу, пані Наталія Грищенко, прочитала дітям гумореску Степана Руданського «Сидить москаль на прилавку», яка викликала багато усмішок та сміху.

І оскільки вареники з сиром є найбільш уживаними на Колодія, організатори заходу запропонували дітям навчитися їх робити. Діти змогли побачити весь процес приготування вареників: від замішування тіста до підготовки начинки. А потім кожен зміг поуправлятися з розкачування тіста, вирізанні круглої заготовки для вареника та власне ліплення вареників під акомпанемент українських пісень про вареники та пироги.

Усі працювали завзято, слухаючи поради та зауваження пані Надії Романенко, вправної господині й майстрині справи у ліпленні вареників, яку ми запросили на захід поділитися з дітьми секретами приготування вареників.

Після плідної роботи вареники були зварені і розлетілися за столом за дуже короткий проміжок часу. Діти смакували ними з великим апетитом та просили добавки. А на останку запевнили організаторів, що відтепер будуть допомагати своїм мамам робити вареники і в себе вдома, продовжуючи таким чином давню українську традицію.