Микола-Мирослав Петрецький здобув значні бюджетні ресурси для української спільноти

СУР

Основна мета Союзу Українців Румунії – це захист права на збереження етнічної, мовної, культурної та релігійної самобутності осіб, які належать до української національної меншини

Усі 18 поправок представника української меншини у Парламенті Румунії Миколи-Мирослава Петрецького, що набули конкретної форми такої ж кількості цілей, були прийняті 5 лютого як у комітетах, так і на пленарному засіданні обох Палат.

«Дискусії у Парламенті довкола Закону «Про Державний бюджет Румунії на 2025 рік» були дуже непростими, але я знайшов тверді аргументи і відстояв свої пропозиції», – зазначив голова Союзу українців Румунії (СУР) у повідомленні, розміщеному на його сторінці у Facebook. «Ці зусилля перетворяться на справжні інвестиції для людей та проєкти, які реалізовуватимуться в населених пунктах, де проживають етнічні українці», – додав Микола-Мирослав Петрецький.

Цього року депутат від СУР приділив особливу увагу медичним послугам. «Охорона здоров’я має бути нашим пріоритетом і тепер я отримав кошти на покращення медичних послуг. Гроші були виділені на реабілітацію та модернізацію диспансерів у Вишні Рівній (Марамуреський повіт), Теребештах (Сату-Марський повіт) та Петроаса-Маре (Тіміський повіт), а також на оснащення диспансерів у Сфинту-Гьорге (Тульчанський повіт) та Бетхаузен (Тіміський повіт) життєво необхідним обладнанням – УЗД, ЕКГ та рентгеном, з тим, щоб ці медичні заклади могли надавати якісні послуги усім, хто їх потребує», – ствердив голова СУР.

У сфері освіти поправки, які депутат Микола-Мирослав Петрецький підтримав у парламенті, приносять суттєві інвестиції в шкільну інфраструктуру. «Педагогічний ліцей імені Тараса Шевченка в Сігету Мармацієй та Восьмирічна школа у Бистрому отримають сучасні системи опалення, що забезпечать оптимальні умови для навчання учнів та роботи вчителів. Я також отримав кошти для оснащення Восьмирічної школи Копашиль модульними шкільними меблями та бібліотечним обладнанням, а Восьмирічна школа Вінга отримає сучасні навчальні матеріали. У Штюці Тіміського повіту буде продовжене будівництво нового корпусу, завдяки передбаченому у держбюджеті фінансуванню», – повідомив представник українців у законодавчому органі Румунії.

Микола-Мирослав Петрецький зазначив, що були передбачені конкретні кошти й на розвиток дорожньої інфраструктури: селу Ремети Марамуреського повіту було виділено кошти на асфальтування вулиць, що є важливим кроком для забезпечення безпеки та комфорту його мешканців.

І цього року кошти з державного бюджету отримають чимало культових споруд, які відіграють важливу роль у збереженні духовної та культурної ідентичності українських громад Румунії, незалежно від конфесійної приналежності. «Вони дозволять завершити будівництво храмів православної парафії у Верхній Бродині та української греко-католицької парафії в Сучаві. Водночас будуть профінансовані ремонтно-відновлювальні роботи церков у Коштюї, Кречунові та Зоріле. Також буде профінансовано ремонт української греко-католицької церкви в Кречунові, комуна Великий Бичків Марамуреського повіту, що є важливим кроком для збереження духовної спадщини нашої громади. Крім того, забезпечено кошти на модернізацію теплоізоляції Церкви адвентистів сьомого дня в Вишавській Красні. Також передбачено кошти на поточні ремонтні роботи в православній парафії святого Димитрія у Палтіну Сучавського повіту, таким чином забезпечуючи належні умови для духовного розвитку громади», – йдеться у повідомленні голови СУР.

Микола-Мирослав Петрецький дякує своїм колегам із Союзу українців Румунії, з якими він окреслив ці потреби української спільноти, а також своїм колегам-парламентаріям за надану підтримку. «Завдяки ухваленим поправкам, кожен з перелічених проєктів тепер має чітко визначені фінансові ресурси, а українська меншина стала на крок ближчою до вирішення проблем тих, кого я представляю», – підсумовує депутат від Союзу українців Румунії Микола-Мирослав Петрецький.

 

Читати далі…

Дзвоник № 213

Дзвоник № 213

– оповідання Наталки Логвин «Пес Буран»; – тематична картка Поліни Кочегарової «Зимові місяці», – сторінка Ольги...

Share This