Союз українців Румунії організував у Бухаресті 3-5 червня 2022 року Фестиваль українського фольклору в Румунії – великий культурний проєкт, реалізований за фінансової підтримки Міністерства культури Румунії.
У рамках проєкту СУР організував у п’ятницю конференцію «Роль нематеріальної культурної спадщини українців у Румунії», модератором якої виступив голова філії Михайло Трайста. У конференції взяли участь фахівці у галузі, які представили наукові роботи чи доповіді на теми: «Українська нематеріальна спадщина в Румунії», «Захист МНС та Конвенція ЮНЕСКО 2003 року», «Особливості традицій українців», «Народні костюми та вишиванки марамуреських українців: традиції, новації та популяризація», «Весільні звичаї та обряди на українсько-румунському етнічному кордоні кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.», «Історія української літератури в Румунії» та «Українці в Румунії: від історії до культурних ресурсів».
У суботу в Національному музеї села ім. Дімітрія Густі відбулося офіційне відкриття фестивалю. У заході взяли участь художні колективи та представницькі ансамблі українського танцю, такі як «Молоді гуцули» з Вишавської долини Марамуреського повіту, ансамбль «Червона калина» з Негостини Сучавського повіту, вокальний колектив «Чорне море» зі Сфинту Георге Тулчанського повіту. Ансамбль «Золоті друзі» зі Штюки Тіміського повіту, ансамбль «Весна» з Рогожешт Ботошанського повіту і гурт Зоря з Бухареста. Також присутні мали змогу помилуватися майстерністю присутніх на святі українських народних майстрів, від яких дізналися цікаві подробиці про традиційні ремесла.
У заході також взяли участь багато українських біженців, які представили традиції, звичаї та ремесла, характерні для регіонів свого походження.
Загалом у фестивалі взяла участь велика аудиторія, багато дослідників, мовознавців, офіційних осіб та провідних членів Союзу українців Румунії. Серед них голова СУР Микола Мирослав Петрецький, Державний секретар Міністерства культури Діана Стефана Бачуна, директор з питань комунікації та музейної освіти Національного музею села ім. Дімітрія Густі Юліана Маріана Грумезеску-Балач тощо.
Фестиваль має особливе значення, оскільки нематеріальна культурна спадщина українців є одним із найсильніших елементів спадкоємності українських спільнот у Румунії. Він охоплює всі ремесла, уявлення, вирази, знання та навички, які ці спільноти постійно передають і відтворюють, від покоління до покоління, у зв’язку зі своєю історією та взаємодією з природою. Основними сферами, що визначають нематеріальну культурну спадщину, є усні традиції та вирази, виконавське мистецтво, соціальні практики, ритуали та святкові заходи, знання природи та всесвіту, а також різноманітні традиційні ремісничі техніки.
У рамках проєкту СУР організував у п’ятницю конференцію «Роль нематеріальної культурної спадщини українців у Румунії», модератором якої виступив голова філії Михайло Трайста. У конференції взяли участь фахівці у галузі, які представили наукові роботи чи доповіді на теми: «Українська нематеріальна спадщина в Румунії», «Захист МНС та Конвенція ЮНЕСКО 2003 року», «Особливості традицій українців», «Народні костюми та вишиванки марамуреських українців: традиції, новації та популяризація», «Весільні звичаї та обряди на українсько-румунському етнічному кордоні кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.», «Історія української літератури в Румунії» та «Українці в Румунії: від історії до культурних ресурсів».
У суботу в Національному музеї села ім. Дімітрія Густі відбулося офіційне відкриття фестивалю. У заході взяли участь художні колективи та представницькі ансамблі українського танцю, такі як «Молоді гуцули» з Вишавської долини Марамуреського повіту, ансамбль «Червона калина» з Негостини Сучавського повіту, вокальний колектив «Чорне море» зі Сфинту Георге Тулчанського повіту. Ансамбль «Золоті друзі» зі Штюки Тіміського повіту, ансамбль «Весна» з Рогожешт Ботошанського повіту і гурт Зоря з Бухареста. Також присутні мали змогу помилуватися майстерністю присутніх на святі українських народних майстрів, від яких дізналися цікаві подробиці про традиційні ремесла.
У заході також взяли участь багато українських біженців, які представили традиції, звичаї та ремесла, характерні для регіонів свого походження.
Загалом у фестивалі взяла участь велика аудиторія, багато дослідників, мовознавців, офіційних осіб та провідних членів Союзу українців Румунії. Серед них голова СУР Микола Мирослав Петрецький, Державний секретар Міністерства культури Діана Стефана Бачуна, директор з питань комунікації та музейної освіти Національного музею села ім. Дімітрія Густі Юліана Маріана Грумезеску-Балач тощо.
Фестиваль має особливе значення, оскільки нематеріальна культурна спадщина українців є одним із найсильніших елементів спадкоємності українських спільнот у Румунії. Він охоплює всі ремесла, уявлення, вирази, знання та навички, які ці спільноти постійно передають і відтворюють, від покоління до покоління, у зв’язку зі своєю історією та взаємодією з природою. Основними сферами, що визначають нематеріальну культурну спадщину, є усні традиції та вирази, виконавське мистецтво, соціальні практики, ритуали та святкові заходи, знання природи та всесвіту, а також різноманітні традиційні ремісничі техніки.
