Захід «210 років від дня народження поета Тараса Григоровича Шевченка» був відзначений в Клуж-Напоці місцевою філією СУР у партнерстві з відділом Української мови та літератури Філологічного факультету Університету ім. Бабеша-Бояї 16 березня 2024 у святковій атмосфері, а серед гостей знаходилися викладачі університету, студенти, українські біженці.

Голова Клузької філії д-р доцент Іван Гербіл відкрив захід коротким вступом про неперевершену особистість Великого Кобзаря, прозваного «пророком української нації», після чого запросив пані Лізу Кадельник, меццо-сопрано Національної опери з Клуж-Напоки, та її дочку Надію з гітарою виконати відому пісню «Реве та стогне Дніпр широкий…» на слова українського поета.

Слідувала перша доповідь, представлена д-р доцентом Діаною Тетян з кафедри Слов’янських мов і літератур Філологічного факультету під назвою «Вічність миті чи рятівна сила мистецтва в повісті «Музикант» Т. Шевченка». Пані проф. Д. Тетян підкреслила, між іншим, що «якщо поетичній творчості Тараса Шевченка присвячено цілі томи літературознавчих досліджень, його проза довго залишалася в тіні (…). У листах до друзів Шевченко повідомляв, що написав близько двадцяти оповідань і повістей. На жаль, до нас дійшло лише дев’ять… Написані здебільшого в еміграції між 1853-1856 рр., ці оповідання та повісті містять біографічні та психологічні подробиці, які доповнюють наше уявлення про письменника», завершуючи свою доповідь такими словами: «Мова, якою співало його серце, була українська, а мова якою він говорив своїм сучасникам і нашадкам була універсальною мовою чистого мистецтва».

«Думи мої, думи мої» – друга пісня, яка прозвучала в залі імені Д. Поповича у виконанні тієї ж неперевершеної Лізи Кадельник. Насичене емоційністю виконання викликало у аудиторії сльози.

У другій доповіді «Короткий огляд на рецепцію Т. Шевченка в румунському культурному просторі» представленій викл. д-р Міхаєлою Гербіл, було здійснено синтетичне окреслення румунського культурно-літературного життя, починаючи з 80-х років 19 ст., коли ім’я Тараса Шевченка вперше з’явилося в тогочасній періодиці, і до наших днів.

Про життя і творчість Тараса Шевченка присутні мали змогу дізнатися з унікального документального фільму із циклу «Обличчя української історії».

Далі відбувся поетичний момент, під час якого дівчинка з України, Аліса Краснова, разом зі студентами українського відділу Танею Фіріщак та Іваном Папаригою продекламували вірші Шевченка.

Наприкінці заходу голова клузької філії Іван Гербіл представив доповідь «Образ козацької України у творчості Тараса Шевченка», у якій акцентував увагу на розкритті патріотичних ідей у ліриці Шевченка, втілених українським козацтвом, які звучать у численних віршах Т. Шевченка.

Серед присутніх, пан Володимир з Києва хотів подякувати Союзу українців Румунії та Філологічному факультету за підтримку та популяризацію українських цінностей і культури.