У суботу, 28 жовтня 2023 р., Клузька філія СУР у партнерстві зі спеціалізацією «Українська мова та література» університету імені Бабеша-Бойоя, організувала культурно-науковий захід «185 років від народження письменника та перекладача Івана Нечуя-Левицького».
Оскільки цього місяця відбулася найважливіша подія СУР, а саме 9-ий з’їзд Союзу українців Румунії, голова Клузької філії др. доцент Іван Гербіл розпочав захід, коротко представивши основні моменти та виступи представників різних установ, які відбулися в рамках з’їзду. На завершення пан Іван Гербіл зачитав Резолюцію з’їзду.
Після цієї змістовної інформативної преамбули була зачитана перша доповідь студентки першого курсу українсько-російської спеціалізації Тетяни Фіріщак під назвою «Біографічний нарис Івана Нечуя-Левицького». Представлена у доповіді плідна діяльність Івана Нечуя-Левицького в літературній, історичній, громадській, педагогічній та публіцистичній сферах вразила присутніх.
Другою була доповідь лекторки, д-р. філол. наук Міхаєли Гербіл, яка розповіла присутнім про публіцистичну діяльність українського письменника, нагадавши спочатку, що лише днем раніше, тобто 27 жовтня, в Україні відзначали «День української писемності та мови». До минулого року це свято мало іншу дату – 9 листопада, але з переходом Української Православної Церкви на новоюліанський календар усі свята були перенесені на 13 днів раніше, внаслідок чого відзначення Нестора-літописця, з яким пов’язаний «День української писемності та мови», було змінено з 9 листопада на 27 жовтня.
Івану Нечую-Левицькому, який являє собою, на думку Івана Франка, «колосальне, всеосяжне око України», належить чимало досліджень і публіцистичних статей, у яких він засуджує гноблення української нації російським імперіалізмом. Його ставлення є виправданим, якщо врахувати лише той факт, що український письменник жив у період, коли імператорська влада видала два нищівні для самого існування українського народу укази: Валуєвський циркуляр (1863) та Емський указ (1876), які забороняли будь-яку форму українського мовного, духовного, освітнього, публіцистичного прояву. Як реакція на Емський указ, Іван Нечуй-Левицький пише статті «Сьогочасне літературне прямування» (1878) та «Українство на літературних позвах з Московщиною» ( 1891), перша з яких є об’єктом аналізу пані Міхєли Гербіл. Автор статті розкриває три принципи, на яких має ґрунтуватися українська література: реалізм, націоналізм і народництво, аргументуючи кожне окремо.
Захід увінчався переглядом передачі «Всі разом», а точніше святкування 25-річчя існування редакції для меншин TVR Cluj, з якої нагоди на сцені Угорського державного театру в м. Клуж-Напока виступали понад 10 етнічних колективів, серед яких й українці. Так, учасники аматорського театрального гурту «Жар-птиця» Клузької філії СУР поставили на сцені уривок з повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».
Присутні на заході, серед яких були й викладачі університету, студенти, українська молодь, гості з України тощо, дуже високо оцінили виступ театрального гурту «Жар-птиця», висловивши вдячність Клузькій філії СУР за її багату діяльність.
