Зимові свята посідають особливе місце в культурному житті української спільноти в Румунії, будучи не лише нагодою для святкування, але й способом збереження давніх традицій, що передаються з покоління в покоління. Колядування, різдвяна зірка, вертепи та святкові столи з традиційними стравами створюють унікальну атмосферу, де кожен жест чи ритуал відображає зв’язок громади з духовними та культурними цінностями, які визначають її ідентичність.
У дусі збереження цього зв’язку між спільнотою та її духовними і культурними цінностями Союз українців Румунії організував у суботу, 11 січня 2025 року, 32-й Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії, який щорічно проводиться в Сігету Мармацієй Марамуреського повіту і котрий поступово перетворився з простого місцевого заходу на подію міжнародного масштабу.
Фестиваль розпочався з відправлення Служби Божої в Українській греко-католицькій церкві в м. Сігету Мармацієй під проводом українського греко-католицького вікарія Василя Колопельника, що надало заходу глибокого духовного виміру, пропонуючи учасникам можливість відновити зв’язок зі своїм духовним корінням в урочистій та об’єднуючій обстановці.
Після богослужіння учасники фестивалю урочистою ходою пройшлися центром міста в рамках традиційного параду вертепів, яскравого шоу кольорів і традицій. Вулиці Сігету Мармацієй ожили, ставши ареною унікальної культурної події, що відзначає ідентичність та спадщину українців Румунії. Учасники, одягнені в автентичні народні костюми та з традиційною українською символікою, створили справді яскраве дійство, сповнене емоцій та радості.
У своєму зверненні до учасників фестивалю голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький висловив свою радість від участі в одному з найважливіших заходів, з тих, які щорічно організовує Союз українців Румунії – Міжнародному фестивалі колядок та зимових обрядів українців Румунії, який став символом української спільноти та об’єднує велику українську родину в Марамуреському повіті, місті Сігету Мармацієй, що вважається серцем та культурною столицею українців Румунії. Президент СУР наголосив на важливості таких заходів, які сприяють збереженню української мови, культури, традицій та звичаїв, що є фундаментальними елементами української ідентичності. Він також підкреслив унікальну можливість для українців Румунії народитися і жити в благословенній країні, адже румунська держава розуміє важливість і підтримує національні меншини, що є передумовою для організації подібних заходів. “Без любові українців до мови, традицій, культури та цінностей своєї спільноти жоден подібний захід не міг би бути здійснений. Я дякую вам за те, що ви свято зберігаєте ці цінності, де б ви не були, роблячи внесок не тільки у збереження культурної спадщини предків, але й у збагачення європейської культурної спадщини”, – сказав голова СУР Микола-Мирослав Петрецький українським партнерам та гостям, які, незважаючи на складні часи, спричинені вторгненням російської федерації в Україну, знайшли час та ресурси для підтримки української спільноти в Румунії. Він наголосив на єдності українського народу, підкресливши, що “об’єднаний народ не може бути переможений”. З нагоди старого Нового року, голова СУР побажав усім присутнім здоров’я, успіхів, благополуччя, миру в душі та родині, відданих друзів, єдності та порозуміння. На завершення він подякував організаторам заходу – Марамуреській філії СУР, а також усім місцевим організаціям СУР, Раді СУР, представникам державних органів, Посольству України в Румунії, Консульству Румунії в Солотвино, а також партнерам з Івано-Франківська, Закарпаття, Києва та Львова за підтримку в проведенні цього визначного заходу.
У своєму виступі заступник державного секретаря Міністерства внутрішніх справ Петру Бледя зазначив, що цей фестиваль є візитівкою Марамуреського повіту та приводом для гордості української спільноти. Петру Бледя привітав Союз українців Румунії за всю роботу з підтримки української спільноти та за зусилля, спрямовані на збереження мови, культури, традицій та звичаїв цієї спільноти.
Заступник голови Закарпатської обласної ради України Василь Дем’янчук, подякував Союзу українців Румунії за проведення фестивалю традицій з прекрасною послідовністю, якому вдається об’єднувати українців з усього світу. Він відзначив красу колядок, які звучать на фестивалі і додав, що вони нагадують йому про ті гарні часи, коли українці могли спокійно колядувати у власній країні. Василь Дем’янчук також подякував голові СУР, Консулу Румунії в Солотвині та румунському народу в цілому за підтримку українців у ці важкі часи, підкресливши, що румуни виявилися найближчими братами українців у період надзвичайних випробувань.
Своєю чергою Консул Румунії в Солотвині Флорін Граціан Пирву підкреслив важливість культури, традицій та колядок як невід’ємних елементів ідентичності кожної нації. Він привітав Союз українців Румунії за те, що він об’єднує українців з усього світу та зберігає єдність української спільноти. Румунський дипломат наголосив на прикладі Сігету Мармацієй, який є успішною ґаздою такого масштабного культурного заходу, водночас привітавши голову СУР за зусилля, докладені щодо організації цього заходу та зазначивши, що на 2025 рік перспектива українців має визначатися трьома словами: єдність, солідарність та мир.
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії Ігор Прокопчук сердечно привітав усіх з проведенням 32-го фестивалю колядок, який об’єднує українську спільноту навколо духовних і культурних цінностей, що визначають ідентичність українського народу. Посол підкреслив, що цей фестиваль є не лише нагодою відзначити багатство української культури, але й справжнім символом єдності, радості та любові. «Колядка це символ єдності, надії та радості. Вона зберігає тисячолітню історію та передає з покоління в покоління тепло родинного вогнища та віру у краще майбутнє, бажання плекати ці традиції та ділитися з ними з іншими, що свідчить про велику любов до Батьківщини та збереження української ідентичності», – зазначив Посол України в Румунії. Ігор Прокопчук нагадав, що третій рік поспіль Різдво українці зустрічають і відзначають, переживаючи водночас велике страждання, пов’язане з триваючою війною російської федерації проти України, країною, яка розв’язала цю війну і прагне знищити український народ, українську ідентичність й українські традиції. Він підкреслив, що українці боряться не лише за власне існування, за свою свободу і незалежність, а й за свободу всіх європейських народів.
На заході також виступили Василь Колопельник, вікарій Українського греко-католицького вікаріату в Румунії, Анна-Марія Ковач, шкільний інспектор української меншини в Марамуреському повіті, отець Михайло Кобзюк, єпархіальний радник у справах нацменшин Сучавської та Редеуцької Архиєпархії, Павло Басараба, заступник голови Рахівської районної державної адміністрації, Мирослава Корнелюк, депутатка Івано-Франківської обласної ради, начальниця управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської облдержадміністрації Мирослава Ливч, депутатка Закарпатської обласної ради та Наталія Шетеля, ректорка КЗВО «Академія культури і мистецтва» і депутатка Закарпатської обласної ради.
На сцені фестивалю виступили вокальні ансамблі та гурти, що складаються з етнічних українців з Румунії, України та інших куточків Європи, а також колективи українських переселенців, які знайшли прихисток у різних регіонах Румунії. Таким чином, захід забезпечив святкову платформу, де українська культура і традиції були виражені в різноманітних формах. Серед учасників були ансамбль “Віфлеєм” з села Бистрий, гурт “Лісоруб” з Великого Бичкова (Україна), гурт “Хатна з Дерменешть” Сучавського повіту, гурт “Квіти Буковини” з Ботошан, гурт “Зернятко” з Києва, артисти Академії культури і мистецтв з Ужгорода, гурт “Красняночка” з Вишівської Красни, Народний вокальний ансамбль “Вишиванка” з Івано-Франківська, ансамбль “Едельвейс” з Бухареста, ансамбль “Русчанка” та “Віфлеєм” з Рускови, ансамбль “Пахуча липа” з Тульчанського повіту, ансамбль “Зелений барвінок” з Кречунова, ансамбль “Ясниця” з Галацького повіту, гурт колядників з села Луг над Тисою, гурт “Квітка Мараморощини” з повіту Арад, гурт “Надія” з Кривого, гурт “Червона калина ” з повіту Караш-Северін, колядники з Вишньої Рівни, Тріо Грінь з повіту Тіміш, гурт “Вишневий садок” з Великого Бичкова, “Гуцульський плай” та “Віфлеєм” з Вишівської Долини, колективи колядників з Ремет та Коштюя, гурт “Голос Полонини” з Полян і теж з цього населеного пункту гурт місцевої української греко-католицької парафії. Кожен з цих колективів приніс на сцену частинку української культурної спадщини, додавши пишноти справді унікальній події.
Міжнародний фестиваль колядок та зимових обрядів українців Румунії сприяє довгостроковому зміцненню єдності, маючи значний вплив як на рівні місцевих українських громад, так і на міжнародному рівні, а популяризуючи справжню українську культуру, фестиваль стає взірцем солідарності та спадкоємності, зберігаючи давні традиції та звичаї.