Оскільки 29 вересня виповнюється 180 років від дня народження великого українського драматурга Івана Карпенка-Карого, у вівторок, 23 вересня, у приміщенні Сучавської філії Союзу українців Румунії відбувся культурний захід під назвою «Іван Карпенко-Карий – корифей українського театру», за ініціативою проф. Делії Мартіняк за підтримки проф. Іллі Саучука, Шкільного Інспектора для української меншини в рамках Сучавської Повітової Шкільної Інспекції. Захід був адресований учням середньої школи, які вивчають українську мову в групах у Національному Коледжі «Міхай Емінеску» Сучава.
Програма включала перегляд п’єси «Сто тисяч», після чого відбулися дискусії про послання твору та актуальність порушених тем. Учні підготували та представили роботи, присвячені життю, літературній діяльності та значенню Івана Карпенка-Карого для української літератури.
Метою заходу було ознайомити молодь з українськими культурними та літературними цінностями, розвинути їх інтерес до драматургії та допомогти їм зрозуміти роль літератури у формуванні культурної ідентичності.
Іван Карпенко-Карий (1845–1907), справжнє ім’я Іван Тобілевич, був одним з найвизначніших українських драматургів XIX століття та корифеєм українського класичного театру. Вважаючись стовпом «театру корифеїв», Карпенко-Карий залишив слід у літературі своїми п’єсами, що поєднують соціальну сатиру, реалістичні спостереження та турботу про моральні цінності. У таких творах, як «Сто тисяч», «Без таланту» або «Хазяїн», він відобразив суперечності своєї епохи і вивів на перший план боротьбу між жадібністю і людською гідністю, між матеріальними інтересами і духовними цінностями. Його драматургічна спадщина залишається актуальною, висвітлюючи універсальність порушених тем і роблячи вирішальний внесок у утвердження української культурної ідентичності.
Ця діяльність надала учасникам можливість відкрити для себе віху класичного українського театру, збагатити свої мовні та культурні знання, а також розвинути критичне мислення через діалог на тему переглянутої вистави. Водночас їхня участь у представленні матеріалів стимулювала творчість, відповідальність і бажання глибше дослідити літературну спадщину української літератури.





