Евокація величної постаті Кобзаря української нації, яку щороку в березні здійснює Союз українців Румунії, є не просто формальним вшануванням великого національного поета, а передусім визнанням вирішальної ролі, яку він відіграв у формуванні національної свідомості українського народу. Говорити про Тараса Шевченка – означає говорити про любов до свого народу і батьківщини, означає говорити про любов до рідної мови, а зрештою – про дух цілої нації.
Клузька філія Союзу українців Румунії у співпраці зі спеціальністю «Українська мова та література» Філологічного факультету університет ім. Бабеша-Бояї також вшанувала великого українського поета 7 березня 2026 року, відзначивши «212-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка» у водночас урочистій і теплій атмосфері.
На початку заходу прозвучали державні гімни Румунії та України, після чого голова Клузької філії, доц. д-р Іван Гербіл, звернувся до новели Василя Стефаника «Марія», щоб підкреслити один із найвражаючих виявів шани до Тараса Шевченка в усій українській літературі, наголосивши через процитовані уривки на значенні Тараса Шевченка для українців.
Цей надзвичайно виразний і зворушливий літературний вступ підготував публіку до другої доповіді, яку виголосила доц. д-р Діана Тетян під назвою «Інтерсемантична транспозиція в оповіданні „Варнак” Тараса Шевченка». У ній авторка зосередилася на кількох елементах літературної та музичної інтертекстуальності: «У своїх оповіданнях і повістях Шевченко майстерно використовує моделі, художні шаблони та поетичні образи, запозичені з попередньої або сучасної йому літератури, і з великою майстерністю вводить їх у наративну структуру своїх творів. Введення цитат, перефразувань, посилань, переказування анекдотів із тодішньої преси або згадування імен письменників, поетів, художників, композиторів чи їхніх творів переплітається з наративною тканиною кожного оповідання чи повісті», підсумувала доц. д-р Діана Тетян.
Третя доповідь належала лекторці д-р Міхаелі Гербіль і мала назву «Тарас Шевченко – художник». У ній авторка говорила про мистецький бік багатогранної особистості Великого Кобзаря та його значення у формуванні специфіки українського мистецтва в контексті світового: «Тарас Шевченко вважається засновником критичного реалізму в живописі, одним із найталановитіших майстрів техніки офорту того часу».
Далі відбувся перегляд документального фільму, присвяченого життю та діяльності Шевченка, із серії, створеної продюсером Акімом Галімовим. Після цього виступив український драматург Костянтин Соловієнко, який представив кілька фрагментів із постановки вистави «Шевченко 2.0» у Харківському національному академічному театрі. Захід, присвячений Великому Кобзареві, завершився надзвичайно зворушливим поетично-ліричним моментом, підготовленим вокальним гуртом «Maльви» у супроводі Володимира Альбула, під час якого звучали вірші Шевченка та пісні на його слова.
Як і завжди, захід, організований клузькою філією Союз українців Румунії, став нагодою для культурного та емоційного збагачення, відповідаючи прагненню організації щодо культурного та ідентифікаційного утвердження українців у Румунії.
