235 років від дня народження байкаря Петра Гулака-Артемовського

25 жовтня цього року Клузька філія Союзу українців Румунії спільно зі спеціалізацією «Українська мова і література» Філологічного факультету Університету імені Бабеша-Бойоя організували культурно-науковий захід «235 років від дня народження байкаря Петра Гулака-Артемовського (1790–1865)».

На початку заходу пролунали державні гімни Румунії та України, після чого голова Клузької філії, доц. д-р Іван Гербіл проголосив основні моменти події.

Наукова частина заходу включала три доповіді:

  • перша доповідь, під назвою «Петро Гулак-Артемовський – один із визначних представників жанру байки в українській літературі», була представлена Лавінією Сакалою, студенткою III курсу спеціальності Українська мова і література,
  • другу доповідь виголосила Анастасія Федурян, студентка того ж курсу, – «Петро Гулак-Артемовський – український письменник, учений, перекладач, поет, байкар»
  • а третю доповідь представив доц. д-р Іван Гербіл, який розповів аудиторії про байку, що принесла Гулаку-Артемовському визнання: «Пан та Собака – блискучий зразок антикріпосницької сатири».

Справжнім подарунком став виступ із декламаціями байок Петра Гулака-Артемовського, підготовлений журналісткою й редакторкою журналу «Дзвоник» Ольгою Сенишин. Під її керівництвом учасниці з України декламували байки та поезії: «Справжня добрість» – Крючковенко Любов; «Солопій та Хівря» – Ірина Щур; «Тюхтій та Чванько» – Надія Книш; «Рибка» – Олена Астафьєва; «Дві пташки в клітці» – Тетяна Захарова; «Рибалка» (балада) – Олена Пономаренко; «Петро мужик непокорний» – Анастасія Дено; «Сину моєму» – Лідія Гливіч; «Батько та Син» – Ольга Павлюк.

На завершення заходу було презентовано збірку «Між коханням і смертю» Михайла Гафії Трайсти у перекладі Степана Крістіана Давида Трайсти, видану у Видавництві «РЧР Едіторіал», в Бухаресті 2025 року. Серед учасників були викладачі університету, студенти, члени Клузької філії Союзу українців Румунії, а також численні гості з України, які знайшли притулок у місті з підніжжя пагорба Феляку, рятуючись від війни.

Українська байка стала однією з перших форм протесту проти гноблення селянства російським царизмом, адже, як стверджує Замфір К. Арборе у своїй праці «Царська Росія – гнобитель народів» (виданої у Бухаресті 1914 року видавництвом Союзу за визволення України), «в Європі немає іншої країни, де політичний, економічний і соціальний стан народів був би настільки жалюгідним, як у царській Росії».

Першим автором байок із соціальним та політичним змістом був Петро Гулак-Артемовський, якого вважають одним із найвидатніших байкарів української літератури.

Читати далі…

СУР, представлена через Тіміську філію на «Timișoara Forum for European Values» (Тімішоарський Форум Європейських Цінностей)

5–6 листопада цього року місто на березі річки Бега приймало «Тімішоарський Форум Європейських Цінностей» (Форум європейських цінностей) — масштабний міжнародний...

Сучавська філія СУР взяла участь у робочій зустрічі, присвяченій діалогу з представниками національних меншин, у приміщенні Інституції Префекта

У четвер, 5 листопада 2026 року, у приміщенні Інституції префекта Сучавського повіту відбулася робоча зустріч, присвячена діалогу з представниками національних...

Депутатка Верховної Ради України Євгенія Кравчук відвідала Тіміську філію СУР

6 листопада цього року Тіміська філія Союзу українців Румунії мала честь прийняти депутатку Верховної Ради України Євгенію Кравчук. Ця зустріч...