25 жовтня цього року Клузька філія Союзу українців Румунії спільно зі спеціалізацією «Українська мова і література» Філологічного факультету Університету імені Бабеша-Бойоя організували культурно-науковий захід «235 років від дня народження байкаря Петра Гулака-Артемовського (1790–1865)».
На початку заходу пролунали державні гімни Румунії та України, після чого голова Клузької філії, доц. д-р Іван Гербіл проголосив основні моменти події.
Наукова частина заходу включала три доповіді:
Справжнім подарунком став виступ із декламаціями байок Петра Гулака-Артемовського, підготовлений журналісткою й редакторкою журналу «Дзвоник» Ольгою Сенишин. Під її керівництвом учасниці з України декламували байки та поезії: «Справжня добрість» – Крючковенко Любов; «Солопій та Хівря» – Ірина Щур; «Тюхтій та Чванько» – Надія Книш; «Рибка» – Олена Астафьєва; «Дві пташки в клітці» – Тетяна Захарова; «Рибалка» (балада) – Олена Пономаренко; «Петро мужик непокорний» – Анастасія Дено; «Сину моєму» – Лідія Гливіч; «Батько та Син» – Ольга Павлюк.
На завершення заходу було презентовано збірку «Між коханням і смертю» Михайла Гафії Трайсти у перекладі Степана Крістіана Давида Трайсти, видану у Видавництві «РЧР Едіторіал», в Бухаресті 2025 року. Серед учасників були викладачі університету, студенти, члени Клузької філії Союзу українців Румунії, а також численні гості з України, які знайшли притулок у місті з підніжжя пагорба Феляку, рятуючись від війни.
Українська байка стала однією з перших форм протесту проти гноблення селянства російським царизмом, адже, як стверджує Замфір К. Арборе у своїй праці «Царська Росія – гнобитель народів» (виданої у Бухаресті 1914 року видавництвом Союзу за визволення України), «в Європі немає іншої країни, де політичний, економічний і соціальний стан народів був би настільки жалюгідним, як у царській Росії».
Першим автором байок із соціальним та політичним змістом був Петро Гулак-Артемовський, якого вважають одним із найвидатніших байкарів української літератури.
