Клузька філія СУР у партнерстві зі спеціалізацією української мови та літератури кафедри слов’янських мов та літератур Філологічного факультету – УББ відзначили 6 квітня «130 років від дня народження режисера і письменника Олександра Петровича Довженка».
На відкритті заходу голова клузької філії д-р доцент Іван Хербіль згадав неперевершену особистість режисера і сценариста О. Довженка, «першого поета кіно», того, хто поставив Україну на карту світового кіно, завершивши висловом Чарлі Чапліна після того, як голлівудський актор подивившись фільми Довженка, сказавши: «Слов’янство дало світу кінематографа лише одного творця – мислителя і поета Олександра Довженка”.
Слідувала першокурсниця української спеціалізації Анастасія Федурян, яка розповіла присутнім про життя та творчість знаменитого режисера. «З ім’ям Олександра Довженка пов’язане всесвітнє визнання української культури ХХ століття, завдяки якому його фільм «Земля» (1930), відзначений на Брюссельському фестивалі, вважається «одним із 12 найкрасивіших фільмів усіх часів». Його творчому доробку належать й «Звенигора», «Арсенал», «Іван», «Мічурін», «Зачарована Десна», «Поема про море», – підкреслила Анастасія.
Далі присутні мали змогу дізнатися маловідомі подробиці з документального фільму про те, як змінилося життя українського режисера, особливо після публікації кіноповісті «Україна в огні», яка описує трагедію українського народу під час Другої Світової війни, трагедія, яка розглядається з кількох точок зору: філософської, морально-етичної. Друга презентація належала лектору д-р Міхаелі Хербіл під назвою «Кінематографічний всесвіт Олександра Довженка», в якій були розкриті аспекти, пов’язані з режисерською майстерністю та новаторством. У своїх сценаріях і фільмах Довженко прагнув до узагальненого й поетичного осмислення найскладніших суспільних процесів.
Щоб проілюструвати геніальність так званого «Гомера кіно», було представлено колаж із фрагментів фільмів «Земля», «Незабутнє», «Звенигора» та «Зачарована Десна». Постать О. Довженка залишиться в історії української культури не лише через режисерську геніальність, а й тим, що він був прототипом митця, змушеного творити в умовах тоталітарного режиму.